Двадцятирічна тернополянка Каріна Вовк відкрила для себе бокс три роки тому. За цей час дівчина стала професійною боксеркою, переможницею та призеркою низки всеукраїнських і міжнародних турнірів, здобула звання майстра спорту.

У перервах між тренуваннями на навчально-спортивній базі «Тисовець» Каріна розповіла «Сороці» про відчуття на рингу, свій розпорядок дня та стереотипи, які стосуються жінок у боксі.

Далі – від першої особи.

У спорті – з дитинства

Я полюбила спорт ще у другому класі. Тоді до школи прийшла тренерка і набирала групу дітей на вільну боротьбу. Мені це зацікавило. Мама сказала: хочеш – спробуй. Я пішла, спершу думала, що це не на довго, але затягнулося на 10 років. Любов до вільної боротьби спонукала мене вступити у Броварське вище училище фізичної культури. Там я провчилася 3 роки. У моїй групі були боксери. Їхні розповіді про цей вид спорту дуже зацікавили. Після завершення училища я повернулася до рідного Тернополя. Вступила у Тернопільський національний педагогічний університет на факультет фізичного виховання й паралельно почала займатися боксом.

Тренер працює не на гроші, а на результат

Зараз я тренуюся у залах «Шкіряна рукавчика» та «Нокаут». Мій тренер – Руслан Фірман. Він за короткий період часу зробив з мене хорошого боксера. Знаю людей, які тренувалися по 5-8 років в інших тренерів, а прийшли до нас як новачки. Руслан Фірман – це та людина, яка працює не на гроші, а на результат й славу. Його вихованці стають чемпіонами України та призерами Європи, але надалі, переконана, будуть медалі й з чемпіонатів світу, Олімпійських Ігор.

Бокс дає можливість об’їздити Україну та світ

Бокс займає половину мого часу. Вранці йду на навчання в університет, приходжу о 16-ій годині й одразу йду на тренування. Повертаюся пізно ввечері. Якщо готуємося до чемпіонату, то в день відбувається два тренування, навіть у вихідні. Попри такий звантажений графік, я люблю те, чим займаюся. Бокс відкрив безліч можливостей – чудовий колектив, нові друзі, можливість побачити Україну та світ. Наприклад, зараз я на зборах на навчально-спортивній базі «Тисовець». Вражає краса цього місця. Тут зібралися найсильніші боксерки з усієї України. Ми не тільки тренуємося, а й відпочиваємо, ходимо в гори. Це – підготовка до чемпіонату світу з боксу, який відбуватиметься 4-19 грудня в Туреччині. Хто здобуде перемогу на зборах – поїде на чемпіонат.

Хто буде бити – той і виграє

Перед виходом на ринг, звісно, мене переповнює хвилювання. Думаю, чи вдало виступлю, чи вдасться зробити те, що запланувала. А вже під час бою я «вмикаюся» в роботу, зосереджуюся на поєдинку, щоб здобути бажане. На рингу немає місця дружбі, там ми один одному – вороги. Хто буде бити – той і виграє. Коли хтось знайомиться зі мною і дізнається, що я – боксерка, то спершу не вірить. Каже: «Як така мила дівчинка може займатися боксом?». А я пояснюю, що боксери в житті не жорстокі. Це – стереотип. Я – спокійна, але, звісно, на рингу характер бере гору.

Жінки в боксі більш агресивні, аніж чоловіки

Для боксера важливо бути швидким, сильним, витривалим й обов’язково – розумним. Бокс – це не тільки сила, а й розум. Треба швидко мислити, коли ухилитися, коли нанести удар. Щодо травматизму, то всі види спорту є травматичними. У боксі найпоширеніші травми – зламані носи, синці, біль в колінах, ліктях чи спині. Якщо правильно розминатися й тренуватися – все буде добре. Зауважу, що жінки в боксі більш агресивні та запальні, аніж чоловіки. Взагалі у дівчат і хлопців – різний бокс. Саме тому на тренуваннях ми стаємо в пари й з представниками протилежної статі, аби бути різносторонніми боксерами.

Сьогодні Каріна Вовк – призерка Чемпіонату України з боксу серед молоді, призерка Чемпіонату України з боксу серед жінок-еліти, переможниця всеукраїнських та міжнародних турнірів. Нещодавно у Запоріжжі дівчина втілила свою мрію – отримала звання майстра спорту, однак на цьому зупинятися не планує.