«Скульптура» – проєкт фотографа з Чорткова Антона Гонтара, у якому роботи всесвітньо відомих майстрів ожили.

За допомогою світла, макіяжу та одягу фотограф відтворив на світлинах образи та пози, створені майстрами кілька століть тому.

Про «Скульптуру», її історію та втілення чортків'янин розповів «Сороці».

– Це фото-репліки на роботи відомих, класичних майстрів. Мета проєкту – не тільки нагадати суспільству про твори мистецтва, а й показати, що людина – це вже досконалий його витвір. Тобто кожен, хто приміряє на собі образ, стає частинкою того твору,  а в глядача трошки міняється сприйняття тої скульптури. Бо ти бачиш її в 3D і вже по-інакшому до цього ставишся, – каже чоловік.

За словами фотографа, приблизна ідея проєкту виникла задовго до втілення.

– За рік до того, як ми почали робити ці фото, в мене була ідея створити щось дуже масштабне. Великий проєкт, який матиме певний відголос у майбутньому. Була задумка фотографувати людей  в образі скульптур, але не тих, які вже існують. Для мене вона була класною, малюнок мав би вийти досить непоганим. Однак, ця ідея все ж здавалася сирою, – пригадує Антон Гонтар. – Якось я говорив з батьком, від якого свого часу і перейняв любов до фотографії, й зрозумів, що можна робити репліки на існуючі скульптури.

Від ідеї до моменту реалізації минув майже місяць, каже фотограф.

– Ми були на морі, і як тільки повернулися, почали працювати на «Скульптурою». Я був тим, хто подав ідею і фотографував але протягом всього проєкту мені допомагали найближчі люди. Моя команда – мама, тато, який допомагав з апаратурою і світлом на старті та сестра Ольга Гонтар. Протягом всієї роботи вона була стилістом. На неї лягло важке завдання – заплести тканину так, щоб вона виглядала максимально ідентично до тієї, що на скульптурах.

До проєкту увійшло 12 фото-реплік скульптур, які згодом було відтворено в календарі.

– Ми зробили світлини робіт різних епох і майстрів. Зокрема Мікеланджело, Антоніо Канова, Пракситель і, звичайно, наш земляк з Бучача Йоган Пінзель, – розповідає Антон Гонтар. – Ми обирали такі скульптури, які можна було втілити в життя і вони б не виглядали банально. Роботи, які мають настрій, змістовну складову. Те, що люди зможуть впізнати.

У фото-репліках взяли участь 17 моделей.

– В мене є скульптура «Три Грації». Дуже довго підбирав дівчат за ростом і схожістю між собою. Зазвичай я знаходив двох моделей, проте чимось схожої на них третьої вже не міг знайти. Потім я згадав про своїх подруг: двоє з них – рідні сестри. Я просто знав, що це мали бути вони і ніхто інакший і припинив пошуки. Запропонував їм знятися, пояснив ідею і вони погодилися. Думаю, те, що на таку скульптуру ми взяли сестер – дуже символічно. Кажучи по правді, більшість учасників –  люди з мого близького кола спілкування, – говорить фотограф.

На відтворення однієї скульптури йшов один вечір, каже Антон Гонтар.

– Перші роботи фотографували під зорями біля дому. Світлини потребували абсолютної темряви, а приміщення такого розміру не було. Вже в вересні, коли стало холодніше, довелося взяти в оренду офісне місце в торгівельному центрі. Найбільше часу займало гримування, адже на одну людину  йшла приблизно година. Поки Оля гримувала, я виставляв апаратуру, а потім – допомагав їй малювати. Тобто в загальному 3 години ми робили одне фото, – пригадує чортків’янин. – Якщо ти фотограф з досвідом, можеш виставити світло, коли моделі ще немає. Тоді на фотографування йде менше часу. Людина приходить в тканинах і гримі ти поправляєш світло, робиш фото й тоді починається робота над позою.

Втілення «Скульптури» мало свої складнощі для фотографа, однак, найскладніше було моделям, зізнається Антон Гонтар.

– Як фотограф ти маєш подивитися на кожен пальчик, порівняти з оригіналом. В цей час модель не може рухатися взагалі. Тобто вона стоїть на одній нозі, а ти дивишся і розумієш, що палець має бути по-іншому. Вона міняє його позицію і ти знову фотографуєш, – розповідає автор проєкту. – Як на мене, найважчою була робота моделей: стояти нерухомо тривалий час, зрозуміти ті емоції і відтворити їх. Під час постановки скульптури Мікеланджело було завдання повторити скорботу Марії, умиротворення, велич. Досить складна робота враховуючи, що на її руках був Ісус. Я вдячний моделям, команді і всім, хто долучився до проекту.

Фотограф зізнається, що має бажання продовжити роботу над проєктом та поповнити його новими скульптурами.

– Є натхнення і далі працювати з скульптурами. Можна збагачувати цю ініціативу новими й новими роботами та втілювати фотографії у іншому вигляді. В якому – поки не знаю. Однак на цьому я не закінчую, далі буде ще щось, – ділиться Антон Гонтар.