Жителька Тернополя Анна Ярник власноруч шиє собі одяг. Дівчина розповідає, що до цього її спонукала власна мініатюрність.

Зараз її гардероб складається лише з авторських речей. Блузки, сукні, кофти, штани та топи дівчина створює з старих речей – не лише з своїх, але й родичів.

Як дає друге життя вже, здавалося б, непотрібним речам – Анна Ярник розповіла «Сороці».

– Шити навчилася сама, бо за зростом я маленька, за комплектацією – худенька. Переважно весь одяг на мене завеликий, тож  треба було переробляти. Ательє –  це завжди черги і високі ціни, тож я почала пробувати щось собі ремонтувати самотужки – звузити, врізати, банально підігнати під себе. Шити повністю «з нуля» я боялася. Однак віддаю належне інтернету: з’явилося багато відеоуроків, статей про шиття, побудову викройок та те, як справлятися з машинкою, тканиною та своїм страхом, – пригадує дівчина.

У магазини одягу дизайнерка зазирає лише за матеріалом.

– Зараз я створюю весь свій одяг самостійно. В магазинах можу купити щось велике, бо там цікава тканина, а тоді перешити на щось потрібне мені. «Готового» на себе вже давно не купляю. Половина гардеробу перешита з татових сорочок і маминих старих плать. Їм вже замале чи не подобається, а  мені як робочий матеріал – супер, речі виходять унікальними, не такими, як з магазину, – розповідає Аня Ярник.

Натхнення для речей шукає в соціальних мережах, каже дівчина.

– У мене є багато збережених ідей в Інстаграмі, Пінтересті. Їдучи в маршрутці, буває,  хочеться не читати, а чимось надихнутися. Я гортаю, зберігаю і воно десь відкладається в пам’яті. Наприклад, якось  я йшла повз магазин із шторами. В той час дуже хотіла пальто і шукала тканину, але нічого підходящого не було. І от бачу через вікно таку гарну штору. Все – це точно пальто. Тож річ я бачу одразу, – говорить Анна Ярник. – Перешити  можу з будь-чого. Загалом не скажу, що я добре орієнтуюся в тканинах і видах, тому експериментую. В мене штора – на пальто, а штани – на блузку, блузка – на плаття. Все залежить від того, на що прийде натхнення.

Перешиття речі не займає багато часу на відміну від пошиття одягу «з нуля», каже Аня Ярник.

– Якщо я перешиваю з чогось річ, стараюсь дуже не зациклюватися на її силуеті. Роблю простий фасон з якимось чіткішими лініями, вільніший. Виходить досить таки швидко. Ну, вже на створення таких речей як пальто, плаття з рукавами, з зАпахом може піти приблизно два дні з переривами на сон і їжу, – зізнається дівчина. – В мене багато знайомих, які мали вдома швейні машинки, часто дзвонили мені, я їм пояснювала і вони могли зробити прості переробки власноруч. Тому навіть новачок, якщо буде мати хоча б трошки бажання і зацікавленості, може пошити щось цікаве.

В подальшому дівчина планує перетворити свій гардероб на капсульний.

– Зараз я хочу досягнути мінімальної кількості речей в гардеробі, але щоб всі вони між собою поєднувалися. Тобто капсульний гардероб, бо і хоч і класно багато всього  нашивати, але чим екстравагантніша річ, тим менше шансів, що вона до чогось підійде. Чисто для експерименту це класно. Я буду пробувати втілювати якісь цікаві ідеї, але в загальному хочу такий гардероб, щоб між собою гарно поєднувалися речі, а не вся шафа забита, а нема що одіти. Тому надивляюся, набираюся натхнення, аналізую модні тенденції і берусь до роботи, – говорить дизайнерка.