Версія для друку

«Зроблю завтра»: тернопільська психологиня розповіла, що таке прокрастинація і як з нею боротися

Опубліковано в Історія тижня Автор  Мар'яна Креховець 13.04.2021

Хоча б раз в житті кожен з нас відкладав важливі справи на потім або вмисне ігнорував їх виконання. Таку поведінку вже звично називають «прокрастинуванням», та що це таке і чим відрізняється від звичайної ліні?

Про це «Сорока» запитала у тернопільської психологині Олени Галай.

Прокрастинація на лінь не схожа

— Прокрастинація —  це схильність до постійного відкладання термінових і больових справ. Це призводить до життєвих проблем та негативних психологічних афектів. Тобто,  людина знаходиться в постійній емоційній напрузі, яку створює через те, що  до останнього відтягує або прийняття рішення, або якусь важливу для неї справу, — пояснює психологиня.

Експерт зазначає, що лінь та прокрастинація – абсолютно різні речі.

– Лінь – це відсутність мотивації для вчинків і активної поведінки. Її може спровокувати перевтома чи нерозуміння, як виконати певно роботу. Про лінь ми можемо говорити тоді, коли людина нічого взагалі не може зробити і їй складно себе взяти в руки, – розповідає Олена Галай. – Прокрастинація може бути допінг-стратегією. Людина розуміє, що вона в останні години виконає це завдання краще та швидше. Лінь напротивагу може бути свідченням недостатньої мотивації, або ознакою перевтоми – людина не має сил ні фізичних, ні психологічних на виконання цього завдання.

П’ять типів прокрастинації

Психологиня каже, що прокрастинація також буває різною.

– Ми звикли, що прокрастинація це просто відкладання справ, але насправді є багато її різновидів. Науковець Стенлі Мілгрем виділив аж 5 її видів. Перший – це побутова, тобто відкладання домашніх справ, які ми робимо регулярно. Друга – це прокрастинування у прийнятті рішень. Наприклад, відкриття банківського рахунку або пропозиція руки і серця своїй коханій,  яку завжди відкладаємо на наступній день. У таких ситуаціях є емоційна напруга: людина відчуває важливість питання починає від нього втікати і відкладати на потім. Звідси виходить третій тип – невротична прокрастинація – відкладання життєво-важливих рішень таких як вибір професії, або важливий похід до лікаря, говорить Олена Галай.

Четвертий різновид – компульсивна прокрастинація, поєднує в собі два інших.

 – Компульсія це повторювані дії. Тут часто з’єднуються поведінкова та  прокрастинація в прийнятті рішень. Тобто, коли ти не хочеш брати на себе відповідальність за певний вчинок, наприклад, здати контрольну роботу. Ти розумієш, що ти отримаєш від цього вигоду, це потрібно зробити, але ти не хочеш, – пояснює Олена Галай. – І останній тип – академічна прокрастинація – відкладання написання завдань та підготовки до іспитів тощо. Це те, чим страждають всі трієчники, які здають завдання в останні 5 хвилин до дедлайну. 

«Прокрастинуємо не просто так»: якими насправді є причини відкладання на «потім»

Психологиня розповідає, що справжня причина прокрастинації зазвичай залежить від однієї з трьох складових.

– Є три основних компоненти прокрастинації: когнітивний (наші пізнавальні процеси); емоційний – те, що відбувається всередині нас, і поведінковий. Ці показники функціонують між собою і впливають на нашу ефективність. Тож причиною можуть бути неспокій або страх, нестача інтелектуальних ресурсів для виконання певного завдання, розсіяність або те, що нам не вистачає усидливості  для такої роботи. Тож прокрастинуємо не просто так, як спочатку може здатися, – говорить Олена Галай.

Також причинами прокрастинації може стати страх невдачі, або ж навпаки – успіху.

– Коли людина просто боїться почати і відчути, що вона не справляється, відкладає цю роботу, щоб не стикатися з відчуттям, що в неї щось не виходить. Ми можемо говорити про страх невдачі. Є ще такий фактор як страх успіху  –  людина не до кінця витримує концентрацію уваги до себе, десь боїться, що вийде і це покладе на неї більше відповідальності. Тоді особистість починає тікати від цього і боятися успіху, – каже психолог. – Також є таке як навчена безпорадність – людині комфортно відчувати, що вона нездатна виконувати якусь роботу. І, звичайно, найпоширеніша причина – перфекціонізм. Коли в людини є недосяжний ідеал, вона думає, що краще не робити нічого, аніж не так. Також є різні специфічні зовнішні чинники: занадто довгий термін на виконання, завдання потребує великої кількості зусиль або рутинна праця.

Прокрастинація може бути корисною

Попри те, що ми звикли сприймати прокрастинацію як щось погане, психолог стверджує, що вона може бути й корисною для певного типу людей.

– Треба зазначити, що позитивною прокрастинація буде для тих, кому потрібен адреналін. Тобто, є тип людей, які є більш ефективними в короткий проміжок часу. Тут можна провести паралель з швидкісною їздою, адже для них це той самий адреналін, – пояснює фахівчиня.  – Такі особистості справді виконають завдання якісно і класно, але зроблять це в останні години. Це більше характерно для сангвініків або холериків, адже меланхолікам потрібно більше часу на виконання завдання.

Проте Олена Галай нагадує, що окрім тих, на кого це впливає позитивно є й, «традиційні», пасивні прокрастинатори.

 – Це ті, хто зволікає в звичному сенсі. Вони відрізняються тим, що їх від втілення задуму в життя стримають невпевненість і страхи.  Їх паралізує, вони бояться діяти і через це провалюють певні завдання. Таким людям справді страшно, говорить психологиня.

Експерт наголошує: дуже важливо визначити тип прокрастинації перед тим, як хочеш почати з нею боротися.

– Завдання особистості або психолога, якщо вона до нього звернулася, – чітка діагностика і розуміння біологічної підструктури людини, її ресурсів, – роз’яснює Олена Галай. Якщо це пасивний прокрастинатор, то він потребуватиме чіткої роботи над внутрішніми стереотипами, впевненістю та повільною фіксацією на позитивних змінах. Якщо це позитивний прокрастинатор, він не буде відчувати такої великої потреби, тому робота з ним матиме інший фокус – тайм-менеджмент та внутрішні концепції.

Як боротися з прокрастинацією

На останок психологиня дала кілька дієвих порад стосовно того, як впоратися з прокрастинацією.

– Прокрастинація дуже часто буває симптомом чогось іншого, тому потребує психотерапевтичної і психологічної допомоги, підтримки та дослідження. Потрібно розуміти, що криється під цією прокрастинацією: чи це потреба відпочинку, чи це фільтри того що їй не до душі тощо, – говорить Олена Галай. – Якщо причина прокрастинації насправді поверхнева, допомогти можуть самодисципліна та ведення планера, відзначання виконаних справ. Це справді допоможе розбити велике завдання на маленькі задачі і потроху виконувати їх. Але це буде ефективно тільки тоді, коли людині просто не вистачає мотивації. 

Світлини з вільних джерел