Щороку 20-го березня у світі відзначають Міжнародний день щастя.

Свято запроваджене резолюцією ООН всього 9 років тому, воно має дуже важливу мету: нагадати людям, що щастя є одним з головних пріоритетів для кожного.

Без сумніву, всі хочуть бути щасливими, та чи здогадуєтесь ви, що насправді ховається за цим, здавалося б, філософським поняттям та яку роль воно відіграє в нашому житті?

Що ж таке щастя та як його відшукати, «Сороці» розповіла тернопільський лікар-психіатр Діана Попович.

— Я б сказала, що щастя — психоемоційний стан людини. Тобто, це відчуття повного задоволення, душевного спокою, відсутність страху. Також хочу додати, що цей стан не хвилинний, а тривалий, на відміну від тої ж радості, яка є пережитою в певний момент емоцією, — каже психіатриня.

Діана Попович зазначає, що щастя не значить повну відсутність негативу в житті людини.

— Звичайно, не буває так, що людина буде весь час задоволеною. Всі емоції, які ми відчуваємо — потрібні,  в тому числі й негативні. Наприклад, ті самі страх і тривога – це своєрідна сигналізація, яка дає знати, що небезпека поряд і себе треба якось захистити, — додає Діана Попович. — Від негативних відчуттів, не можна відмовлятися, проте, все залежить від частоти їх прояву. Коли людина щаслива більшість часу вона себе почуває добре. Стани пригніченості бувають, бо це нормально, але досить рідко. Вони прив’язані до певної ситуації і за своєю інтенсивністю та частотою не виходять за межі норми.

«Рівень щастя» конкретної людини залежить від багатьох факторів, серед яких навіть спадковість та виховання.

— Чи буде людина щасливою частково залежить і від генетики — рівень гормонів щастя, що виділяються організмом запрограмовано на генному рівні. Тому в одних їх виділяється більше а в інших — менше і, звичайно, це передається по спадковості, — розповідає лікар-психіатр. — Це також залежить і від виховання. Наші установки зароджуються протягом дитинства, коли формується особистість.  Тобто, залежно від того, як нас будуть виховувати, і що закладати в голову, так себе людина потім і буде відчувати, можливо навіть цього не розуміючи.

За словами психіатрині, важливу роль в «формулі щастя» також відіграють і гормони.

— Найпоширеніша теорія депресії говорить, що до цього стану, призводить недостатність певних нейромедіаторів в нашому мозку. Взагалі, їх є безліч, але найпоширеніші це: серотонін, дофамін, норадреналін, окситоцин, ендорфін тощо. Кожен гормон несе в собі певну функцію. Наприклад, дія антидепресантів спрямована на підняття рівня серотоніну, який відповідає за наш настрій. Його вважають одним з найважливіших «складників щастя», — пояснює Діана Попович. — Дофамін є нашим гормоном мотивації до певних дій, які в результаті приводять до задоволення, а ендорфіни — це короткочасні гормони, які  викликають відчуття ейфорії. Можна сказати що це — наші природні наркотики,  бо ендорфіни діють на ті ж самі рецептори, що й такі наркотичні речовини, як опіоїди. Коли людина травмована і відчуває біль настільки сильний, що може призвести до больового шоку, вони виділяються та полегшують ці страждання, це наші природні знеболювальні. Також вони можуть приносити нам кайф, коли після важкого тренування у спортзалі, ми почуваємо себе чудово.

Щастя — необхідна умова як для психологічного, так і для фізичного благополуччя людини, розповідає лікар-психіатр.

— Це надзвичайно важливо тому, що інакше людина почувається нещасною. Цей стан називають депресією  — це вже психічне захворювання. Депресія негативно впливає не лише на ментальне,  але й на фізичне здоров’я. Психіка і тіло — це цілісна система, яка має функціонувати в гармонії. Проте,  якщо людина нещасна,  функції організму працюють не так, як потрібно, — зазначає Діана Попович. — Коли ми в стресі це має і фізичне відображення: тривога призводить до безсоння, через виділення гормонів стресу людина почувається розбитою, від цього спазмують судинки в голові, що стає причиною головного болю. Крім того, відчуття знесилення — немає сили жити ні фізично, ні психологічно. Хобі та робота, які колись приносили задоволення, не радують. Також наслідком може бути відсутність апетиту:  особа не відчуває задоволення від їжі, худне і відповідно, організм отримує меншу кількість вітамінів та  корисних речовин, що сильно відображається на зовнішньому вигляді.

Щоб підвищити рівень гормонів щастя та краще почуватися, психіатриня радить піклуватися про себе.

— Насамперед  потрібно доглядати за собою та любити себе, адже інакше людина не зможе бути щасливою. Також необхідно нормалізувати свій режим дня, це теж має велике значення. Не тільки заганяти себе весь час роботою, а й вміти зупинятися, робити паузи. Достатньо часу спати, добре харчуватися,  знаходити час на відпочинок та регулювати свій робочий час, — каже Діана Попович. — Потрібно навчитися жити  теперішнім. Готуючи каву зранку не треба думати про звіти та дедлайни, які вже чекають вас на робочому місці, а насолодитися моментом, відчути смак та запах кави. Менше думати про майбутнє чи минуле. В цьому дуже допомагають методики «майндфулнес» — це науковий напрямок, яким користуються психотерапевти і психіатри з Європи та Америки.

Експерт додає — не зважаючи ні на що, щасливим може бути кожен.

— Досягти щастя можна. Звичайно, у деяких людей є фактори ризику, які ми вже згадували раніше — спадковість, не правильне виховання, відсутність соціальних зв’язків, низький рівень життя тощо. У такому випадку, потрібно працювати над собою щоб здобути щастя. Якщо людина сама не може впоратися, а почуття незадоволення є дуже інтенсивним і частим, потрібно звернутися по допомогу до спеціаліста —психіатра або психотерапевта, — додає Діана Попович. — Так, цей процес може бути важким та тривалим. Та все ж «бути щасливим»  — це те, до чого потрібно прагнути кожному.