Версія для друку

"Це — стиль життя": тернопільський альпініст розповів про підготовку та ризики цього виду спорту

Опубліковано в Історія тижня 18.10.2020

Боулдерінг, бігвол, скало- та льодолазіння — все це різновиди альпінізму, який, попри ризики, з кожним роком набирає все більшої популярності в світі. Тернопіль не виключення. Вже шістнадцять років у місті діє клуб альпіністів, де охочі можуть навчитися підніматися на вершини гір.

 Про те, якими є різновиди альпінізму та що потрібно знати початківцю, «Сороці» розповів голова гірського клубу «Тернопіль» Юрій Павкін.

Альпінізм — це стиль життя

Юрій Павкін займається альпінізмом вже тридцять вісім років. Розповідає, що до улюбленого спорту його привела випадковість.

— Я займаюся цим майже все своє життя. Коли я навчався на першому курсі університету, побачив оголошення про поїздку в печери. Як виявилося, її організовували гірські туристи.  Я тоді вирушив разом з ними і дізнався, що вони ходять в гори, а потім почув, що в Тернополі є альпіністи й вирішив долучитися,пригадує Юрій.

Чоловік каже, що для нього альпінізм — це більше ніж спорт.

— Для мене альпінізм — це стиль життя. Це мандрівки, в яких ти постійно перемагаєш себе. Кожна людина ставить собі певні цілі: поступити в інститут, розпочати власний бізнес, а ми, альпіністи, обираємо за мету вилізти на певну гору, навіть якщо вона небезпечна. Ми ліземо і нам подобається, —розповідає  альпініст. — Ми не підкорюємо гори тому, що це неможливо. Ми намагаємося перемогти себе. Гори стояли стоять і будуть стояти. Вони сильніші за людей. Нам залишається тільки співіснувати з ними.

 

Альпінізм та скелелазіння – різні види спорту

Попри те, що скелезіння часто плутають з альпінізмом це окремий вид спорту, каже Юрій Павкін. Він відрізняється від класичного альпінізму.

– Скелелазіння – це проходження певної ділянки скелі. Як правило, вона може бути 10 – 20 метрів, простішою або складнішою.  Скелелаз в гори не ходить, але цей вид є складовою альпінізму, – пояснює Юрій Павкін. – Альпініст – це людина в важких черевиках, яка з льодорубом піднімається на високі, засніжені вершини. Мета класичного альпінізму – дістатися вершини гори.

Окрім того, сучасний альпінізм має безліч різновидів.

– На сьогодні альпінізм має дуже багато розгалужень. Зокрема варто згадати біг вол  –  стінові маршрути, які неможливо пройти вільним лазінням без спеціального спорядження; альпайн клаймінг – висотний альпінізм; Фастен лайт – швидке командне сходження. Крім того, окремим видом спорту стало льодолазіння.  Тобто, є люди які просто люблять лазити по водоспадах, льодовиках або так званих «переморожених маршрутах», – розповідає пан Юрій. – Крім того, дуже популярним зараз є боулдерінг, який заполонив майже весь світ.  Особливо він до вподоби молоді. Це підняття на невеликий камінь розміром від 1,5 і навіть до 7 – 8 метрів.\

Найкраще в горах людина почувається після 20-ти років

За словами Юрія Павкіна, сходження в гори можна починати і з підліткового віку, проте найкраще в горах почувають люди після 20-ти років.

– Якщо ми говоримо про альпінізм як про сходження в гори то можна й з юного віку, приблизно з 14-ти років. Проте, потрібно розуміти, що найгірше висоту у горах сприймають люди до 20-ти і після 50 – 65 років. В дітей ще не повністю розвинені всі фізіологічні системи, а в старшого покоління вони вже трохи ослаблені.

Перед підйомом людині потрібно підготувати руки та серцево-судинну систему.

– Нам потрібно підготувати серцево-судинну систему, щоб приймати навантаження в горах. Для цього підійде їзда на велосипеді, біг. Також потрібна і спеціальна підготовка – лазання. В повсякденному житті  ми не робимо такого навантаження на руки та пальці як в горах коли лазимо. Тому такі тренування потрібно робити поступово та головне – регулярно. –  каже Юрій Павкін.

Важливу роль відіграє спорядження для альпінізму.

Юрій Павкін каже, що підбір спорядження залежить від виду альпінізму, яким людина планує зайнятися.

– Спорядження ділиться на кілька типів: індивідуальне, загальне та особисте. До індивідуального відносимо мінімальний набір технічних засобів таких, як страхувальна система, каска, черевики, набір для льодолазіння. Також одяг, залежно від пори року. Звичайно, що таке обладнання – задоволення не з дешевих. Можна взяти  щось трохи дешевше, проте я всім кажу, якщо є можливість, купляти потрібно найкраще. В певний момент це може врятувати життя. З іншого боку, якщо людина передумає цим займатися, гарне спорядження завжди можна перепродати.

Боятися – це нормально

Як зазначив Юрій Павкін, як і в будь-якій справі, в альпінізмі головне – мотивація.

– Якщо в людини є бажання цим займатися, все інше неважливо. Немає грошей на спорядження – можна його позичити або взяти на прокат, якщо бракує сил – варто більше часу приділяти фізичній підготовці, – говорить він.

Альпініст переконує, що страх – це абсолютно нормально.

– Ми всі боїмося. Коли люди кажуть мені про це, я відповідаю: «Мені теж страшно. В цьому весь кайф». Ти боїшся і ти перемагаєш свій страх. За допомогою тренувань і знань ти переборюєш себе, – каже Юрій Павкін.