Минулої п’ятниці у Тернополі відбулося загальноміське свято «Випускник – 2020».

Вулицями міста пройшло більше тисячі випускників.

Через карантин та пандемією COVID-19 цьогоріч випускний зовсім не схожий на ті, що були у інші роки: вже традиційним маршрутом випускники крокували в масках і зберігаючи дистанцію та й про те, що свято таки буде, дізналися всього за тиждень. Серед образів випускниць – як вже звичні вечірні сукні, так і костюми та короткі плаття. Одна з дівчат стала моделлю для встановлення рекорду України та пройшла центром міста з найдовшим в країні шлейфом.

Про те, як довго випускниці готувалися до свята та як підбирали образи розпитувала «Сорока».

Випускниця Тернопільської ЗОШ №8, Марта, розповідає, що готуватися почала незадовго до послаблення карантину. Тоді ж почала підбирати плаття.

– Готуватися я почала під час карантину, а точніше вже ближче до його послаблення. Коли нам повідомили що таки буде урочисте вручення атестатів. Тоді ж я й почала підбирати сукню. Не втрачала надії, що свято буде. Хоча коли тільки оголосили карантин я думала що ні. З кольором я визначилася ще до карантину. Цей колір найбільше підходить до моїх очей тому ми обрали його, – розповідає Марта.

Випускниця Тернопільської ЗОШ №16, Яна, ділиться, що все, окрім плаття купляла в останній тиждень перед святом.

– Я не любитель таких заходів але сукню купила ще в березні, до карантину. Все інше купляла в останній тиждень в поспіху, бо до цього готувалася до ЗНО і не мала часу думати про випускний. Тому, останній тиждень був дуже складним та насиченим. У пошуку сукні я обійшла всі магазини в Тернополі і мені дуже сподобалося саме ця, тому я взяла її, – каже Яна.

Випускниця Тернопільської ЗОШ №19, Тетяна, каже, що сукню купила ще рік тому.

– Підготовка до свята почалася напевно ще рік тому коли я почала підбирати собі плаття. Приблизно тоді ж  я його і придбала. Підготовка до ходи, до цього дійства розпочалася за місяць і готуватися було не складно просто почати потрібно було заздалегідь щоб не спішити і не переживати через це. Насправді, було трохи страшно, бо свято було під загрозою до останнього моменту але зараз є дистанція і ситуація стабільна тому все добре. Сукню я підбирала доволі довго. У мене не було ідей тож я переглядала різні моделі суконь і потім коли вибирала в Чернівцях орієнтувалася на щось схоже, – говорить Тетяна.

Випускниця Тернопільської ЗОШ №19, Світлана розповідає що свій образ уявляла ще до випускного тож підібрати плаття було не складно.

 – Звичайно хвилювання перед святом трохи було, тому, що ситуація трішки дивна і невідомо чого очікувати після свята, –  каже Світлана. –  Готувалася десь за півроку не надто довго. Я точно знала чого хочу бо в голові в мене був конкретний образ в голові тому це ну було складно. Я знала свою ідеальну модель і улюблений колір тому це було не складно. Ціна сукні це секрет.

Випускниця Тернопільської ЗОШ №9, Вікторія говорить, що сукню купила всього за два тижні до свята. Шити її дівчина не хотіла.

– Плаття я купила близько 2 тижнів тому. Тиждень до  послаблення карантину я була в Львові. Тоді вибрала зовсім іншу сукню, була готова її купляти але щось мені підказувало що поки рано. Тому я купила сукню 2 тижні тому. Плаття я обирала дуже спонтанно, – розповідає Віка. – Шити плаття я не хотіла бо це морока. 

Випускниця Тернопільської ЗОШ №13, Марта, каже що найголовнішим у виборі сукні для неї був комфорт.

–  Спочатку я хотіла брати інше плаття але потім змінила свою думку і вирішила щось прості щоб мені було зручно. Та й у будь-якому платті дівчини виглядає гарно. Плаття я вибрала за тиждень – два, – розповідає Марта.

Марія Борисяк, яка пройшла містом з найдовшим в Україні шлейфом розповідає, що сукню та шлейф шили всього тиждень. Дівчина каже, що до ходи випускників не думала що шлейф буде настільки довгим.

–Під час ходи, напевно, через те, що я була на емоціях  я просто йшла і кайфувала від цього. Страшно було лише вчора бо я не знала як це буде відбуватися. Шлейфу я не бачила і не могла уявити наскільки він великий і було трішки страшно, – розповідає Марія. – Якщо чесно то за карантин я перегоріла бажанням брати участь у  випускному. Я розуміла, що він буває раз в житті але так як всі готувались на травень а тут його різко відмінили, не скажу, що була дуже в захваті від того, що його «відновили». Я не розраховувала що треба буде шити плаття, витрачати на нього кошти але так як випускний відбувся я вирішила пошити плаття.