Щороку у другу неділю липня Україна відзначає День рибалки.

Для Тернополя це свято особливо важливе, адже наше місто може похизуватися великим озером у самому центрі, що вже давно притягує до себе місцевих рибалок.

Годинами вони готові сидіти та невпинно спостерігати за поплавком, щоб спіймати бажану здобич. Але що саме їх у цьому так захоплює? Про це у місцевих мисливців за рибою розпитувала «Сорока». Отож про захоплення, трофеї та пригоди тернопільських рибалок — читайте далі.

На місцевому озері завжди чимало охочих порибалити: одні ставлять вудки навпроти острівка Чайки, інші  на Острові кохання, а деякі  — просто з берега. Хтось з них рибалить тут вже десятиліттями.

Пан Олег розповідає, що на риболовлю ходить з 8-ми років.

— З вудочкою я років з 8-ми, а зараз мені 59. Тобто, рибалю я вже 51 рік. Вперше я пішов на рибалку з татом. Це завжди так: спочатку батьки виводять своїх дітей, а потім ви вже ходите разом з друзями.

Чоловік розповідає, що найкраща рибалити там, де можна побути наодинці з собою, по-справжньому відпочити та отримати моральне задоволення.

— Там, куди доїжджає машина, рибалки немає. Це має бути індивідуально. Потрібно шукати місця, де менше людей. Тоді від рибалки можна получити максимальне задоволення. Бо на рибалку я приходжу не для того, щоб зловити рибу і нею харчуватися. Я приходжу, щоб подивитися на кльов, поспостерігати за поплавком та отримати від того моральне задоволення, — ділиться Олег. — Під час рибалки ви хочете побути на одинці з природою. Ви відволікаєтеся від проблем і ні про що не думаєте. Найважливіше для вас те, що поплавок пішов під воду. Від цього отримуєте позитивну енергію, заспокоюєтеся і потім, коли ви йдете додому, навіть якщо нічого не зловили, у вас зовсім інший настрій.

Останнім часом, за словами пана Олега, він рибалить тут, на Тернопільському ставі. Каже, це місце дуже подобається.

Тієї ж думки притримується і пан Василь. На місцевому  озері він рибалить вже близько 8-ми років. Розповідає, що атмосфера тут особлива та й можна зловити велику рибу.

— На Тернопільському ставі рибалю вже років 6-8, а загалом рибалю з дитинства. Коли не дуже клює тут, їжджу також областю. Але найбільше мені подобається у Тернополі — атмосфера особлива, додому недалеко та й риби можна наловити. Її вистачає, — говорить Василь. — Для мене рибалка — це відпочинок. Тут і душею відпочиваєш і відволікаєшся від різних життєйських проблем. Це одночасно і хобі, і спорт, і відпочинок — все в одному.

За словами пана Василя, на міському ставі є велика риба, переважно лящ і карп. Однак дуже непокоїть стан водойми.

— Цього року тут товстолоба десь біля 3-х тонн виловили, бо він в цьому озері не зміг. Риби з кожним роком все менше і ніхто не знає чому. Ситуація стає все критичнішою, — каже Василь.

Для рибалки найважливіше — нормальний тиск води та західний вітер. Про це розповів рибалка Павло. Він рибалить вже майже 50 років. За цей період встиг порибалити на більшості ставів поблизу міста.

— Рибалю я вже 49 років. Рибачив також в Івачеві, Пальчинцях та й загалом на усіх озерах, які є довкола Тернополя, — говорить Павло. — Найкраще рибалити тут, вдома, на озері, бо можна і відпочити, і мати гарний улов.

Порибалити на Тернопільський став приїжджають і з-за кордону, розповідає Сергій. Сам чоловік рибалив не лише на Тернопільщині, проте каже, що на місцевому озері рибалити не гірше, аніж деінде.

— Я їздив рибалити в Карпати, на Дністер, на Західний Буг. Важко сказати, де краще, але, якщо говорити про наше озеро, то воно дуже рибне. Багато хто рибалить тільки у нас на озері і нікуди більше не їздить. Минулого року товстолоба тут зловили на 42 кілограми і карпи тут є дуже потужні – буває більше 20-ти кілограм,— каже пан Сергій.— Сюди на озеро навіть чехи приїжджають порибалити місяць, карпа половити. Тобто, озеро має великий рибний потенціал.

Про свою пристрасть до рибної ловлі нам розповів і пан Микола. Каже, що для нього це пристрасть з дитячого віку, як і все, що пов’язане з природою.

— Я рибалю вже 60 років. Для мене це пристрасть з самого дитинства. Я виріс в селі, де була річка. Нам дуже подобалося там рибалити, хоч і рибка буле невеличка — карасики, коблики, але бігали купатися й рибалили. По-справжньому захопився рибалкою вже коли приїхав сюди. Це моя велика пристрасть, — ділиться пан Микола. — Коли я був молодий ми з друзями їздили селами з ночівлею і рибалили. Найбільша риба, яку зловив я, — карп 8,5 кілограм. Це було 8 років тому в Киданцях. Тут я ловив карпа вагою 4 кілограми, а позавчора – ляща на 2,200 кілограми.

До слова, щороку 27 червня відзначають Всесвітній день рибалки, а у другу неділю липня —український  День рибалки.

На головному фото — рибалка пан Микола