Народні художні промисли в Україні є невід’ємною складовою української культури, вони увібрали в себе риси, притаманні окремим етнографічним регіонам країни. Саме тому майстерність, яка передавалася людям з покоління в покоління, потрібно відроджувати, вважає майстер народних художніх промислів Ярослав Осадца.

Умілець – родом із села Біла Тернопільського району. Чоловік значну частину свого життя витратив на навчання народним промислам та виготовлення різноманітних рукотворів. Так, талановитий краянин вчився плетінню з рогози у народного майстра Ярослава Ремецького, аплікації з соломи – у народного майстра Надії Білик, лозоплетінню – у народного майстра Галини Кучер.

—  Працюю із соломою понад 20 років. Моя бабуся жила в Бережанському районі, а я зі Львова часом їздив до неї в гості. Неймовірно подобався контраст, який спостерігався між сільською та міською культурою. Мені дуже імпонувало поєднання життя в місті та у селі. Цим жив. Коли став дорослим та почав займатися власною справою, із товариством «Вертеп» їздив по селах. Шукав різних народних майстрів, аби повчитися у них ремеслу. Потім мене запросили в облекоцентр. Там нас навіть стимулювали до заняття народною творчістю. Відтак, у цей період дуже надихався тим, що відвідував нові принадні куточки та знайомився із майстрами. Прагнув, аби давні народні ремесла відроджувалися, а не занепадали, —  розповів Ярослав Осадца.

Майстер зазначив, що без належної підтримки народної творчості мистецькі династії можуть перериватися. Саме тому роль ентузіасті, творчих спілок у відродженні та популяризації народного мистецтва – надзвичайно велика.

—  Дуже радію, коли приїжджаю в якийсь район і бачу там у людських оселях традиційні рукотвори із соломи. Приємно, що люди не забувають, що було важливим для їхніх предків. Що й собі намагаються виготовити невеличкого дідуха. Наша країна має бути унікальною насамперед завдяки народним майстрам, традиційним витворам, культурі загалом, — підсумував умілець.