«Весняна алергія може перейти у бронхіальну астму», – тернопільський імунолог
Свербіж, чхання, сльозотеча та нежить навесні можуть бути симптомами сезонної алергії – полінозу, причиною якого є рослинний пилок дерев, чагарників та трав.
Що таке поліноз, як його лікувати та про можливі ускладнення, нам розповіла головний позаштатний імунолог управління охорони здоров’я Тернопільської ОДА Христина Господарська.
– Часто люди можуть прийняти поліноз за простудне захворювання, адже симптоми є подібними. Скажіть, як вирізнити алергію?
– Основною відмінністю простуди від полінозу є підвищення температури тіла. Зазвичай весняна алергія має сезонний характер. Люди, які нею хворіють, знають, що в них приблизно в одну і ту ж пору щороку з’являється свербіж, чхання, сльозотеча та нежить. Вони, на відміну від застуди, не зникають за 3-4 дні, а тривають довше.
– Чи впливає на прояви алергічних реакцій зміна погоди?
– Так, звісно. У дощовий день ознаки алергії можуть слабшати, бо пилок, який є алергеном, осідає з вологою чи дощем. Його концентрація у повітрі меншає, а тому алергіки почуваються краще. У сонячну погоду – все навпаки загострюється.
– Від чого залежить тривалість полінозу?
– Справа у тому, що дерева, які викликають алергію, можуть цвісти у різну пору. В одному місці цвітіння – вже у розпалі, в іншому – може лише починатись. Відповідно вітер розносить пилок на великі відстані, тим самим спричиняючи алергічну реакцію у людей, схильних до цього.
– Від чого залежить важкість проявів алергічних симптомів?
– Алергічна реакція залежить від чутливості організму та концентрації пилку в повітрі – чим вона вища, тим сильніше виражені симптоми полінозу. Важкість клінічних проявів не залежить від рослини, а від організму.
– Люди якого віку найбільш схильні до алергії?
– Зазвичай перші алергічні прояви з’являються в дитинстві, але в дорослому віці також трапляються часто. Схильність до алергічних реакцій обумовлена генетично. Коли гени починають себе проявляти – залежить від стилю життя, стану здоров’я, екологічних факторів, регіону проживання. Важко сказати пацієнтові, чому алергія дала про себе знати саме зараз, а не 5 чи 10 років тому.
– Чи є небезпечним самолікування полінозу?
– Будь-яке самолікування завжди закінчується сумно. Найменша шкода – це неконтрольовані побічні ефекти від ліків, а найгірше – це неконтрольований перебіг захворювання. Зрозуміло, що чим довше людина займається самолікуванням, тим гірше. Затягування значно ускладнює ситуацію. Тим більше, люди, які мають алергічні реакції на пилкові алергени, це – «кандидати» у захворювання на бронхіальну астму. Окрім цього ускладненнями полінозу можуть бути важкі риніти та кон'юнктивіти. Це вагомий аргумент для того, аби вчасно звернутись до лікаря.