– За «злиттям» інформації можуть стояти як українські спецслужби, так й іноземні, так й олігархи, які воюють за владу. Тут мають право на життя усі три варіанти. Найцікавіше у цій ситуації – чи хтось все-таки понесе відповідальність. Наприклад, українські спецслужби – це люди на державних службах. Вони допущені до державної таємниці першої категорії складності. У сьомій каденції я, до речі, був в комітеті нацбезпеки і оборони. Ми тоді не були як всі депутати, оскільки допускалися до державної таємниці. Навіть якісь важливі засідання комітету проводили в окремій кімнаті й без телефонів. Думаю, якщо хтось «зливає» інформацію, то має понести за це відповідальність, – зазначив Ігор Побер.

Він також наголосив на тому, що спецслужби мають бути незалежними.

– Спецслужби в кожній країні не можуть бути підконтрольними владі. Виходить так, що з приходом нових політиків змінюється і керівництво спецслужб. Так не повинно бути, адже вони мають стати незалежними та відповідати за безпеку держави, – резюмував Ігор Побер.