Як розповів Юрій, до початку війни він був студентом Полтавського національного технічного університету. У 20 років хлопець закінчив навчання та військову кафедру, а у серпні 2014 року пішов добровольцем на службу за контрактом в ЗСУ. Юрій Дмитренко півтора року провів у 54-му окремому розвідувальному батальйоні.

–  Я добре пам’ятаю той день, коли отримав поранення. На той час я прослужив у зоні АТО півтора року. Одна з наших розвідних груп потрапила в засідку. Я був у складі евакуаційної групи і коли прикривав своїх, то сам наступив на міну. Понад 2,5 місяці я пробув у госпіталі. Саме у той час до мене прийшов автор проекту «Ігри Героїв» Євген Коваль та запропонував взяти участь у цих змаганнях. Ще знаходячись в госпіталі, я почав свої перші тренування. Спершу були одні змагання, а далі так пішло, що майже у всіх змаганнях почав брав участь, – поділився Юрій Дмитрено.

За словами Юрія, кросфіт – це дуже хороша комплексна підготовка для людей з інвалідністю, військових, рятувальників та поліцейських.

– «Ігри Героїв» проводять не просто заради змагань, ідея тут набагато більша – реабілітувати людей з інвалідністю завдяки спорту. Заняття кросфітом мені дуже допомогли. Багато моїх фізичних показників стали набагато кращими, аніж були до поранення. Це такий комплексний підхід, бо об’єднує в собі багато видів спорту – важку атлетику, легку, гімнастику, кардіонавантаження. Завдяки кросфіту ти стаєш не просто сильним, але й витривалим. Це така всебічна підготовка. Незважаючи на протез, я достатньо мобільний. Не кожен мій одноліток може бігати з такою швидкістю як я. Головна ідея проекту – реабілітація. Коли ти змагаєшся, ти показуєш якісь надможливості та досягаєш нових вершини, до яких прагнув, – додав Юрій.

До слова, Юрій Дмитренко також брав участь у змаганнях Invictius Games, які відбувались у вересні 2017 року в Торонто, а також готується до наступних змагань, які незабаром пройдуть в Австралії.