Успіх виконання бойових завдань у сучасній війні залежить від багатьох факторів. 

Але очевидно, що кращих результатів досягає та сторона, яка здатна швидше пристосовуватись до зміни тактики ворога, протидіяти новітнім технологіям та впроваджувати власні.

Про це кажуть у Тернопільському обласному ТЦК СП.

Значних змін за час повномасштабного вторгнення зазнав розвиток ракетних військ та артилерії. Основними чинниками, завдяки яким вони відбулися, стали:

- поставки Україні від західних партнерів високоточної техніки та снарядів;

- професійна розвідка російських позицій;

- контрбатарейний вогонь та дальні атаки на російські логістичні шляхи.

– Застосування українськими артилеристами наданого в рамках матеріально-технічної допомоги озброєння змусило еволюціонувати регулярні сили рф та змінювати свої підходи до виконання вогневих завдань. На полі бою вже неможливо побачити розгорнуті відповідно до бойових статутів артилерійські батареї та дивізіони, як це було на початку повномасштабного вторгнення. Противник змушений розосереджуватись,  діяти окремими гарматами (погарматно), постійно змінювати позиції, – кажуть у ТЦК СП. – Зросла кількість застосування високоточних боєприпасів, розвідувальних та ударних БпЛА, широко застосовують ракетні удари і авіацію. Незважаючи на якісний склад артилерії рф, кількість гармат та снарядів у росіян значно перевищує українські запаси. Противник, втративши перевагу в точності, продовжує робити ставку на нанесення масованих ударів за рахунок використання великої кількості боєприпасів.

Прогрес української артилерії досягається за рахунок:

- навченості особового складу;

- застосування нових програмних продуктів;

- запровадження автоматизованої системи управління вогнем.

За більше ніж 10 років військових дій та, зокрема, 2 роки повномасштабного вторгнення рф, артилерійські підрозділи та підрозділи, що їх забезпечують, навчились діяти в умовах постійного вогневого впливу противника та ворожих ударних БпЛА, FPV, авіації та ракетного озброєння.

 – Вміле виконання заходів інженерного забезпечення, (а саме:  маскування вогневих позицій, обладнання окопів для гармат, боєприпасів, укриття для особового складу в бліндажах (щілинах), встановлення "антиланцетних сіток", створення хибних вогневих позицій), своєчасний маневр  підрозділами, дотримання режиму “радіотиші”, тощо – дозволяють зберігати боєздатність підрозділів на необхідному рівні,  – говорять у ТЦК СП. – В умовах сучасної війни та перспективних викликів і загроз, які постали перед нашою країною, РВіА ЗС України виступають не лише як засіб вогневого впливу на противника, але й як символ могутності Збройних Сил та держави загалом.