Зануритися у крижану йорданську воду хотіла вже давно, однак лише вчора бажання здійснилося, розповідає Мар’яна Головко.
Жінка скупалася у так званому «моржатнику», що в парку «Топільче».
– Цьогоріч я занурилася в ополонку вперше в житті. Давно хотіла це зробити, але у попередні роки не було такої можливості, бо була вагітна, потім годувала дітей грудьми, – каже Мар’яна Головко. – У багатьох людей є список речей, які вони обов’язково хочуть зробити у житті, в мене теж він є. Пірнути у йорданську воду було одним із пунктів. Вчора я таки знайшла в собі сили, аби реалізувати це бажання. Дуже рада, що таки наважилася, емоції досі переповнюють.
Хоч і пірнала вперше, заздалегідь до цього жінка не готувалася. Каже, все вийшло спонтанно, вдало та цікаво.
– Ще в ранці я точно не знала, чи буду занурюватися. А потім таки зібрала сумку та вийшла з дому. Коли прийшла у «Топільче», то спершу поспостерігала за тим, як купаються інші. Трохи покрутилася й вирішила, що саме сьогодні – той день, коли варто спробувати. Думала, що у воді буде дуже холодно, але насправді це не так. Катастрофічного холоду я не відчувала, але для організму, звісно, це трохи стресова ситуація. Коли вийшла з води, випила гарячого чаю і все внормувалося, – розповідає Мар’яна Головко.
Мар’яна Головко також зазначає, не варто думати, що вода змиє усі гріхи на Водохреща.
– Йорданське купання – це ритуал для оздоровлення, оновлення, припливу сил та енергії. Думаю, неправильно вважати, що ми позбуваємося усіх гріхів, занурившись у воду. Їх відпускає Бог, аж ніяк не вода. А от для фізичного та морального оновлення це хороша традиція, – додає Мар’яна Головко.
