Позаду рік активної роботи, мета якої зменшити залежність від інтернатів на Тернопільщині. У 2020 році систему продовжують реформувати, адже завдань, які спрямовані на повернення дітей в біологічні чи замісні сім’ї, а також на зниження ризиків потрапити до інституцій, ще є чимало.

Упродовж 15-16 січня члени міжвідомчої робочої групи з реформування інтернатних закладів при Тернопільській облдержадміністрації, голови депутатських комісій облради, представники НДО, закладів вищої освіти, Мінсоцполітики та експерти проекту зустрілися, аби підбити підсумки зробленого та визначити основні напрями другого етапу реалізації Національної стратегії реформування системи інституційного догляду та виховання дітей.

На початку семінару учасники обговорили стан виконання Регіонального стратегічного плану дій з реформування системи інституційного догляду та виховання дітей в Тернопільській області (далі ДІ). Було зазначено, що основним досягненням 2019 року є зменшення на 25 % кількості дітей, догляд і виховання яких здійснювали інтернатні заклади. Ці діти повернулися в свої сім’ї, або були влаштовані в сімейні форми виховання. Підставою для повернення став висновок оцінки сімейної ситуації, який гарантував здатність батьків забезпечувати потреби дитини.

Заступник Голови обласної ради Любомир Крупа відмітив, що досягнення таких результатів забезпечувалось згуртованою та цілеспрямованою роботою Міжвідомчої робочої групи при Тернопільській обласній державній адміністрації (далі ТОДА), місцевими спеціалістами та управлінцями служб у справах дітей (далі ССД), освітянами, соціальними та медичними працівниками, а також трудовими колективами ряду інтернатних закладів, які активно включилися в процес реформування. «Сподіваємось, що стабільності й наступності позитивних змін будуть сприяти рішення Тернопільської обласної ради «Про порядок зарахування дітей на цілодобове перебування та їх відрахування у закладах інституційного догляду», який встановлює єдиний порядок направлення, забороняє приймати дітей на цілодобове перебування до інтернатів без ґрунтовного розгляду заяви батьків на комісії з питань захисту дітей за місцем проживання, без надання їм та  дитині  комплексу послуг для подолання складних життєвих обставин, а також обмежує термін перебування дітей в інституціях та зобов’язує місцеві органи влади вживати заходів для повернення дітей в громади. Обласна рада також затвердила плани реформування Тернопільського обласного спеціалізованого будинку дитини та  Збаразької санаторної загальноосвітньої школи-інтернату І-ІІІ ступенів.

Відтак, передбачається реорганізувати Будинок дитини у сучасний Центр реабілітації і розвитку дитини, який надаватиме широкий спектр послуг для сімей та дітей з інвалідністю й порушенням розвитку. Новий Центр забезпечать цілісний процес раннього виявлення, реабілітації та розвитку дитини на засадах активної участі у ньому  батьків,  медичних, соціальних, педагогічних працівників за місцем проживання сім’ї. План реформування Збаразької школи-інтернату передбачає її перетворення в  спеціалізовану гімназію з посиленою фізичною підготовкою та подальшу інтеграцію  у єдиний ланцюг освітнього процесу та виховання з Тернопільським професійним коледжем з посиленою військовою та фізичною підготовкою.

 Підсумовуючи проведену роботу в 2019 році, начальниця обласного управління освіти і науки Ольга Хома зазначила, що важливим досягненням є те, що в області сформувався потужний локомотив однодумців, які завдяки проекту, мають глибокі переконання і волю ДІ.Я.ТИ за ради дітей, розвивати необхідні послуги особливо для дітей з інвалідністю, щоб зменшити залежність  від інтернатів. Підкреслила, що у 2019-2020 н.р. у закладах загальної середньої освіти області функціонують 324 інклюзивні класи (у минулому навчальному році – 90 класів), у яких навчаються 409 дітей з особливими освітніми потребами (у минулому навчальному році – 261 дитина). У закладах дошкільної освіти функціонує 48 інклюзивних груп (охоплено 67 дітей з особливими освітніми потребами).Цей напрямок роботи є одним із основних наших пріоритетів.

Наступним завданням спільної роботи стало окреслення перспектив та очікувань від Тернопільської області щодо запровадження реформи деінституціалізації, визначених програмою дій Уряду України. Радник Міністра соціальної політики України Наталія Кириченко презентувала пріоритети та основні заходи Уряду у контексті реформи деінституалізації на 2020-2024 роки (повернення дітей з інтернатних закладів до сімейних форм виховання). Вона зазначила, що в державному бюджеті на 2020 р. передбачено збільшення виплат на дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які перебувають у сімейних формах виховання (зростання на 48%),  виплат для придбання житла для дітей-сиріт; розширення програми реабілітації дітей з інвалідністю; підвищення виплат на дітей з малозабезпечених сімей; підтримку програм розвитку  соціальних послуг в ОТГ. Зокрема, зауважила, що саме системна та якісна робота фахівців із соціальної роботи та  послуга патронату над дітьми в громадах є основою профілактики соціального сирітства та попередження направлення дітей до інтернатів. Наголосила на важливості фінансової підтримки розвитку послуг громадам, в яких працюють фахівці соціальної роботи та патронатні сім’ї. «Міністерство соціальної політики запроваджує пілотну програму фінансування підтримки розвитку соціальних послуг в громадах, що буде здійснюватись з державного бюджету. Участь можуть взяти об’єднані територіальні громади на конкурсній основі, в яких працюють фахівці та патронатні сім’ї. Максимальний розмір фінансової підтримки проекту може становити  2  млн. гривень», – пояснила Наталія Кириченко.

Гарячі дискусії точилися навколо питання «Чи дійсно реформа деінституціалізації стала пріоритетом для Тернопільської області, чи відчувають її результати конкретні вихованці інтернатів, діти, які мають ризик потрапити до інтернатів, діти-сироти та діти, позбавлені батьківського піклування». Підсумовуючи, учасники визнали, що незважаючи на позитивні зрушення, існують серйозні ризики та перешкоди без подолання яких зазначені діти не відчують результатів реформи. Це, зокрема: відсутність в більшості громад області фахівців соціальної роботи, недостатня кількість прийомних сімей, відсутність патронатних сімей, послуг раннього втручання, недоступність інклюзивної освіти у віддалених селах. Великою проблемою залишається несформованість громадської думки щодо шкідливості впливу інтернатної системи на розвиток дитини. Також було зазначено, що проект Стратегії регіонального розвитку Тернопільської області на 2021 - 2027 роки не достатньо пріоритезує зазначені проблеми і потребує доопрацювання, визначення механізмів та джерел фінансування розвитку послуг з підтримки вразливих сімей з дітьми, підтримки процесів реформування інтернатних закладів.

 В цьому контексті експерти проекти презентували бачення та основні підходи до розробки в поточному році планів  трансформації ще 4 пілотних  інтернатних закладів, зокрема Тернопільського  обласного дитячого будинку для дітей-сиріт та дітей, позбавлених  батьківського піклування, Бережанської загальноосвітньої  школи-інтернат І-ІІІ ступенів, Петриківського обласного комунального дитячого будинку-інтернат та Теребовлянського навчально-виховного комплексу.

Важливим завданням стало обговорення питання очікуваних і бажаних змін в процесі ДІ, тобто, які результати мають бути досягнуті під час реформи на рівні Тернопільської області. Учасники заходу детально ознайомилися з показниками ефективності реалізації ІІ етапу Національної стратегії реформування системи закладів інституційного догляду та виховання дітей на 2017-2026 роки, розробленими та поданими на обговорення Міністерством соціальної політики України.

У результаті дискусії було відзначено доцільність і обґрунтованість показників ефективності, їх пріоритетність і вчасність. Особливо увага зверталася на правильність визначення серед показників тих, що стосуються введення на рівні об’єднаних територіальних громад посад фахівців з соціальної роботи (ФСР), створення у об’єднаних територіальних громадах (ОТГ) служб у справах дітей (ССД), розширення спектру соціальних послуг для дітей та сімей з дітьми та ін.

На основі вивчення та аналізу можливостей і ризиків в області з досягнення орієнтовних значень показників на 2020-2024 роки було внесено пропозиції щодо значень показників для Тернопільщини на 2020 і 2021 роки. Зокрема, запропоновано забезпечення: зменшення кількості дітей, які перебувають в закладах інституційного догляду та виховання дітей цілодобово у 2020 р. - – 20%, 2021 р. - – 20%; відсотку дітей-сиріт та дітей та дітей, позбавлених батьківського піклування, влаштованих у сімейні форми виховання та форми, наближені до сімейні, 2020 р. – 92 %, 2021 р. – 93 %; збільшення відсотку громад, в яких введені посади ФСР не менше 1 на 4000 населення – 2020 р. – 40%, 2021 р. – 70 %; відсоток ОТГ, у яких створено ССД  - 2020 р. – 15 %; 2021 р. – 50%. Одностайно були підтримані учасниками семінару запропоновані значення показників щодо поінформованості населення про шкоду інституційного догляду та виховання дітей, важливість зростання дитини в сім’ї.

За підсумками обговорення також було внесено декілька пропозицій щодо покращення запропонованих показників. Так, акцентовано на важливості не обмежувати перелік соціальних послуг на рівні ОТГ списком, визначеним Мінсоцполітики (6 найменувань), або означити, що в громадах має бути організовано не менше чотирьох соціальних послуг для дітей та сімей з дітьми з базового пакету соціальних послуг.

Керівник проекту Володимир Кузьмінський ознайомив присутніх з методикою управління змінами в процесі реалізації стратегії ДІ. Зазначив, що управління змінами є невід’ємною частиною адміністративного управління будь-якого рівня, від центральних органів виконавчої влади до органів місцевого самоврядування. Керівники мають мати сміливість приймати непопулярні рішення та брати на себе відповідальність за управлінням змінами. Тільки особистим прикладом та системною роботою кожного управлінця ми зможемо досягнути змін, які забезпечать право кожної дитини виховуватись у сприятливому сімейному середовищі.

 Загалом конструктивна дискусія упродовж семінару, чіткі висновки і конкретні пропозиції стали свідченням готовності усіх учасників заходу до ефективної міжвідомчої та міждисциплінарної взаємодії, ухвалення рішень в найкращих інтересах дітей; наснажили команду реформи ДІ до нових дій на вищому рівні результативності й відповідальності.