Захисники жили у селі Заруддя і Бодаки, проте друга декада листопада забрала їх у вічність.

Сергій Долгіх був люблячим сином і татом, коханим чоловіком. Він досконало опанував комп’ютерні технології в Тернопільській академії народного господарства. Сергій очолював комп’ютерний відділ у Республіканському центрі сертифікації, удосконалював свої знання у Київському політехнічному інституті.

У серпні 2014 року був мобілізований. На світанку 16 листопада воїни вирушили ставити розтяжки, та ворог влаштував засідку. Від пострілів майже впритул троє із чотирьох бійців були поранені. Сергій Долгіх отримав поранення в ногу, куля зачепила артерію. Він наклав собі джгут і продовжив бій. У нього влучила граната і куля, які й спричинили смерть. Загинув поблизу села Нікішине Донецької області.

Поховали Сергія Долгіх 20 листопада у рідному Зарудді. За проявлений героїзм солдат нагороджений орденом «За мужність».

Вшановували також світлу пам’ять Володимира Магльони. Минуло три роки від дня смерті бійця 57-ї бригади ЗСУ, уродженця села Бодаки, який загинув у населеному пункті Зайцеве Донецької області.

Володимир Магльона народився 29 липня 1990 року у селі Бодаки в багатодітній сім’ї. Під час шостої хвилі мобілізації у вересні 2015 року потрапив до 57-ї окремої мотопіхотної бригади ЗСУ. Загинув 12 листопада під час бою.

До слова, учасники мітингу хвилиною мовчання вшанували пам’ять славних синів всієї України. Також дякували старості Миколі Шандруку, Дмитру Довгалюку, які і сьогодні боронять рідну землю у лавах бійців ООС.