У Скориках найвища продуктивність дійного стада серед сільгосппідприємств Тернопільщини.  На одну корову за 10 місяців цього року надоїли 85 009 кг молока, вихід телят на сто корів склав  67 голів молодняка.

- До цих результатів праці у тваринницькій галузі, зокрема в молочному скотарстві,  ми поступово йшли добрий десяток літ, - каже керівник сільгосптовариства «Україна» Олег Крижовачук. – Основне – це підбір спеціалістів усіх виробничих підрозділів, сучасне приміщення закритого типу, європейське обладнання і технології виробництва молокосировини, екологічно чистий натуральний продукт. А також належна кормова база та сильний генетичний потенціал дійного стада, селекційна і племінна робота, пошуки усього нового і прогресивного.

– Я сам учитель за фахом, працюю у сільському господарстві вже три з половиною десятки  літ, але продовжую вчитися, не цураюсь консультацій, науковців, старших своїх колег, таких  як Антон Білик, Осип Гасюк, інших зооветспеціалістів. Пригадую далекий 2002-й рік, коли на базі скориківського сільгосппідприємства організували перший в області племзавод. Нове у добре вже відпрацьований процес не так швидко втілюється в реальну практику. Але ми сконцентрували усі  наявні сили - спеціалістів, операторів, доглядачів, і племзавод запрацював за своїми відповідними законами. У селекційно-генетичному напрямку зробили ставку на дійне стадо, бо до того головний акцент був на м’ясному поголів’ї. Аж у 2013 році взяли курс на серйозний підхід до молоковиробництва. В аграрному секторі області й держави катастрофічно скорочувалось поголів’я корів, їх просто вирізали, щоби не мати зайвого клопоту і спокійно відпочивати у дні релігійних чи державних свят. На фермі немає і не буде вихідних, це нелегкий труд із річним календарем без «червоних» днів. Це в нас усвідомлюють усі – від доярки  до  директора, – розповідає пан Крижовачук.

Так у Скориках збудували нові приміщення, підібрали професійний склад працюючих, встановили гідну оплату праці. Лише пізніше, коли усі ці чинники було виконано, завезли з Німеччини 400 нетелей. Спільно з німецькими спеціалістами скорегували добові раціони годівлі молодняка, всі необхідні ветеринарні й санітарні заходи для захисту елітного імпортного молодняка.

- Виробництво м’яса й екологічно чистого екстра-класу молока є основою та головним критерієм нашої господарської діяльності, – каже головний зоотехнік ТОВ «Україна» Борис Радчук. – З початку року вироблено 76584 центнери молока, що на 11 269 ц більше до відповідного періоду минулого року. У с. Медині утримуємо понад п’ятитисячне свинопоголів’я, і скороспіла галузь дала серйозний плюс – 20 тонн свинини. В цілому вже у 2018 році вироблено 10 209  центнерів  високоякісного харчового продукту. Тут замкнутий цикл вирощування свиней порід «велика українська біла» та французької «йони».

- У трьох приміщеннях розміщено маточник, дорощування поросят та їхня інтенсивна відгодівля доходять до промислової ваги 110-120 кілограмів, – каже завідуючий  мединським свинокомплексом, ветлікар за фахом Іван Поліщук. – Річний обіг замкнутого циклу складає 10-12 тисяч свиней. Постійний зоотехнічний і ветеринарний захист під наглядом головних спеціалістів Дмитра Тимошенка, Олександра Поліщука, годівля за оператором Іваном Балицьким. Маємо достатньо, як кажуть, у повному асортименті згідно з раціонами, які рекомендують науковці, концентрованих кормів. Усі процеси механізовано.

У ТОВ «Україна» багато будують виробничих приміщень, лише за три останні роки  спорудили три нових приміщення, молочний зал на 150 корів, встановили сучасне обладнання, закупили необхідні механізми, створили всі побутові зручності для працюючих: санвузли, душові, роздягальні, кімнати для приймання їжі тощо. Лише на центральній молочнотоварній фермі нині працюють до 70 місцевих жителів та з навколишніх сіл. Навіщо їхати на заробітки в Європу, залишати сім’ю, якщо Європа є у Скориках. Середня зарплата працівників ферми - 15-16 тисяч гривень щомісяця, надаються відпустки, оплачуються лікарняні листи, премії. Наяву увесь соціальний і правовий пакет. Завідуючий цим сучасним комплексом виробництва молока Анатолій Гой із задоволенням показує усі 13 приміщень і додаткові об’єкти, де панує чистота і порядок, де кожний із працюючих, а третина – це молоді люди, старанний і відповідальний за свої повсякденні функціональні обов’язки. Серед них – ветлікарі Михайло Романюк, Сергій Смолян, Сергій Швець, Роман Шлапак, технік зі штучного осіменіння тварин Ігор Зубка. Контроль якості, визначення жирності молока, а вона складає 4,1 при базисній 3,83%, здійснюють лаборанти Богданна Зубка і Наталія Гловінська. Тут у достатній кількості необхідного обладнання, інструментарію, спецпосуду. Всю ж роботу в молочному блоці забезпечують вісім чоловіків –операторів машинного доїння.

- У середньому щоденно доїмо на корову 31-33 кг молока. Всю молочну сировину реалізовуємо нашим партнерам-переробникам  - товариству «Галичина». Роботою з ними задоволені, всі умови контракту виконують, та й ціна може бути більшою, але поки що влаштовує, хоча давно не відповідає затратам виробництва, - каже головний зоотехнік господарства Борис Радчук. – Головний фактор нашої стабільності й фінансового та економічного поступу молоковиробництва на сучасних ринкових умовах - це якість продукції, працелюбність та фаховість виробничників. Серед них оператори машинного доїння молочнотоварної ферми у Скориках Наталія Костишак, Іванна Лиса, Стефанія Музика, Емілія Палащук. Марія Сосніц, Оксана Хемій, Соломія Сокіл, Людмила Мальована. Годівлю худоби трьома кормороздавачами забезпечують механізатори Юрій Радзіх, Володимир Тихоліз, Степан Борщ, Андрій Решітник та Олексій Круть. За увесь кормовий процес відповідальний менеджер із годівлі тварин Олег Мудрак.

Мій співрозмовник Борис Радчук показує велику територію сучасного кормового двору, що розрахований на 25 тисяч тонн консервованої сухої поживи. У ТОВ  «Україна», на відміну від багатьох сільгосппідприємств, жито в особливому рахунку. Щороку його засівають 300 гектарів саме на кормові цілі, крім того, у доброму стані 120-гектарна площа багаторічних трав, з якої збирають три укоси на заготівлю сінажу, вщент силосом кукурудзи у молочно-восковій стиглості заповнені траншеї. Від негоди вони накриті поліетиленовою плівкою, а у навісах зберігається сіно. У щоденному раціоні дійного стада та й загалом ВРХ – січка, силос  із кукурудзи, сінаж, концентровані корми, макуха соєва, шрот із соняшника, уся палітра мікродобавок та мікроелементів.

Також упродовж останніх років докорінно змінився і набрав нових рис увесь виробничо-господарський комплекс, заасфальтована територія, під’їзні шляхи, на місцеву ферму прийшла нова сучасна імпортна техніка, комп’ютерні системи, нові й молоді люди, що хочуть і вміють працювати за відповідну оплату. А ще на фермі у Скориках батьків змінюють їхні діти, і це добрий знак продовження хліборобських традицій…