За темно-рожевими квітами сакури, які «розквітли» на обкладинці збірки китайської лірики «Мейхуа», залюблений у лірику «Піднебесної» читач знайде відомі вірші уславлених поетів Китаю, які переклала на українську тернополянка Олена Гамурар. Свій перший переклад жінка презентувала 30 січня у книгарні «Ярослав Мудрий».

Збірка китайської лірики «Мейхуа» – перша книга письменниці, яку вдалося випустити через видавництво. Хоча батьки авторки до останнього не вірили, що в Тернополі можливо за власні кошти й доволі швидкими темпами випустити видання через «Підручники й посібники».

— «Мейхуа» – перекладена українською мовою лірика китайських митців. Окремі вірші я ввела в самостійний цикл, деякі поезії я просто не хотіла перекладати, адже вони були надто гнітючі – про похорон, вшанування мертвих. Зауважу цікавий нюанс, що слово, ієрогліф справді має вагоме значення, силу. От мені довелося перекладати вірш про сиве волосся китайського поета періоду династії Тан – Лі Бо. У вірші автор дивиться на себе у дзеркало й не розуміє, звідки в нього на голові взялося сиве волосся. Дивний збіг обставин трапився й зі мною – коли я завершила перекладати поезію цього автора і ми якось сиділи з мамою на кухні, матір побачила в мене на голові один єдиний повністю сивий волосок. Після цього я почала уважніше придивлятися у дзеркалі до свого відображення, щоб часом не виявити іншу сивину, — поділилася Олена Гамурар.

Перекладачка зауважила, що вже після видання збірки вона подумала про те, що поетичні сторінки вдало би прикрасили кольорові ілюстрації.

Пані Олена також зауважила, що перед тим, як взятися за переклад саме лірики, жінка понад 4 роки вивчала китайську. Хоча перекладачка й досі працює над досконалішим освоєнням мови й використовує для цього відеоуроки.

Олена Гамурар не залишила поза увагою і згадку про власні спроби писати поезію в студентські роки.

— Під час навчання в інституті я спробувала себе у писанні віршів українською та англійською мовами, та, на жаль, мої доробки були надто наївні, прості. Китайською ніколи ще не писала поезій. Чекатиму, що просвітлення прийде до мене десь через років п’ять (сміється). Знаю, що в китайців є унікальний секретний комплекс (на нинішній час він вже, на жаль, не таємний). Отож, якщо займатися ним не менше семи років – настає просвітлення. Так само з віршами – якщо довгий час практикуватись, то після писання дається тобі просто, зрозуміло і легко, — розповіла пані Олена.

Щодо планів на майбутнє, жінка зазначила, що поки що вправлятиметься в перекладанні поезій з китайської, а згодом перекладатиме українських авторів на цю мову. Зокрема, в Олени Гамурар є мрія зробити переклад творів відомої української письменниці Ліни Костенко.