В цей день, другого лютого, щороку в США та в інших країнах світу, зокрема і в Україні, відзначають День бабака. Така традиція полягає в тому, що за поведінкою "спеціального" бабака визначають тривалість та погідність весни.

Все залежатиме від того, чи побачить бабак свою тінь, як тільки тваринку дістануть із її нори. Так, якщо бабак побачить свою тінь, то полізе назад до нори - отже, буде ще кілька морозних тижнів. Якщо ж бабак не побачить своєї тіні, то, відповідно, не вертатиметься до нори, а значить буде рання весна.

Ця традиція має давнє коріння. Ще в Римській імперії 2 лютого за таким принципом римляни будували свій метеорологічний прогноз. Щоправда, тоді відзначали День їжака. На відміну від Римської імперії, вже згодом, роль "віщуна" погоди виконував борсук. З часом вихідці із Німеччині привезли із собою таку традицію до США. З того часу в Сполучених Штатах почали святкувати День бабака, оскільки там борсуки чи їжаки - не надто поширені тварини.

В Україні таку традицію почали відзначати із 2004 року на біостанції Харківського національного університету імені Каразіна у Зміївському районі. Там, роль "весняного метеоролога" виконує бабак Тимко. Цього року, він спрогнозував настання ранньої, щоправда, затяжної весни. Адже прокинувшись Тимко не побачив своєї тіні, через похмуру погоду.

До слова, Український гідрометеоцентр погоджується із Тимком, принаймні, з прогнозом, що стосується найближчого часу:

Фото: з вільних джерел.