«Я втомлюся тоді, коли росія ляже», – волонтер з Заліщиків Юрій Куц, який 14 років живе у США
«Прийшов час віддати належне землі, яка нас вчила, виховувала та годувала» – так про своє волонтерство розповідає успішний американський бізнесмен Юрій Куц, який народився в Заліщиках.
З початком війни він змінив звичне життя у США і твердо вирішив, що буде допомагати рідній країні щодня. Спершу Юрій почав займатися логістикою гуманітарної допомоги в американські аеропорти, а звідти – на кордон з Україною. А нещодавно волонтер та бізнесмен вирішив налагодити в Україні пошиття «розгрузок» та одягу для військових.
Як об’єднує зусилля людей з усього світу заради України – Юрій Куц розповів «Сороці».
Від помічника вантажника до власника логістичної компанії
– У США я приїхав 20-річним студентом. У планах було заробити на квартиру та повернутися додому, однак за 9 років із простого помічника вантажника я виріс до власника величезної логістичної компанії Arena van lines у Чикаго. Перші місяці життя за океаном були нелегкими. Інколи грошей не вистачало навіть на їжу, але повертатися я не збирався. Був лише один варіант – важко працювати! – розповів Юрій Куц.
«Коли почув про війну, спершу не повірив»
Юрій Куц пригадує той день, коли вперше почув страшну новину – рашисти напали на Україну.
– Колорадо… Гори… Я пив чай. Моя дівчина сказала, що в Україні почалася війна. Я спершу не повірив. Вийшов на вулицю і заплакав. А тоді вдихнув і зрозумів, що треба допомагати. Перша думка – їхати у Вашингтон до Байдена. Так і сталося. Понад 20 тисяч людей приїхали до резиденції президента США на мітинг. Метою акції було закликати американців діяти, – каже Юрій Куц.
Волонтер розповідає, що на початку війни усе відбувалося хаотично, усі бралися за будь-яку роботу. З часом кожен почав працювати на своєму фронті.
– Перші два тижні був дуже високий емоційний шок, ніхто не знав, що буде далі. Згодом відбулася певна кристалізація. Люди зайняли свої позиції – хто картоплю чистить, хто плитоноски робить, хто за кермом їде. Усі, кого я зустрічаю, стовідсотково підтримують Україну, налаштовані нам допомагати, – зазначив Юрій Куц.
Об’єднав увесь світ заради майбутнього України
Юрій Куц заснував благодійний фонд Kuts Unites Ukrainians, який юридично представлений у Чикаго та Заліщиках. Таким чином він об’єднав не лише українців по всьому світу, а й представників різних національностей.
– У якому куточку світу я б не був, усюди зустрічаю людей, які питають, як допомогти Україні. Я зрозумів, що моя мета – об’єднати їх. Так з’явився благодійний фонд Kuts Unites Ukrainians. Як засновник я інвестував у нього понад 9 мільйонів гривень. Спершу почали займатися логістикою гуманітарної допомоги, закупляли одяг та амуніцію для військових. Але для чого купляти у США, якщо можна налагодити виробництво в Україні?! – поділився Юрій Куц.
Волонтер закуплятиме якісну тканину за кордоном, а в Україні швейне виробництво займеться пошиттям.
– Українцям покажи, як зробити, то вийде не гірше, аніж в американців. Саме тому я вирішив налагодити пошиття на Батьківщині. Матеріали замовлено. Думаю, орієнтовно через два тижні буде перша партія. Це – «розгрузки», куртки, штани, наколінники, кофти. Для чого переплачувати у США, якщо все це можна шити в Україні?! Розпочинаємо ми з літнього одягу, а згодом будемо готуватися вже до осені, – розповів Юрій Куц.
«Після 2014 року я прокинувся»
Юрій Куц каже, гордиться тим, що він – українець. Тому намагається невтомно допомагати Батьківщині.
– Після 2014 року я прокинувся і зрозумів, що маю обов’язок перед Україною, де народився та виріс. Найбільші складнощі виникають у США з тим, щоб донести усім українцям, що прийшла пора «включитися». Мене дратує те, що дехто з них живе звичним життям, не думаючи про те, що діється на Батьківщині. З такими людьми я навіть не хочу говорити, – поділився Юрій Куц.
Волонтер працює невтомно, бо переконаний шансів на перемогу у рашистів немає. А в українців є старт, шлях та перемога!
– Чи втомлений я? Звісно, ні! Я втомлюся тоді, коли росія ляже. Звісно, був один момент, коли я заплакав. Це було 24 лютого. З того часу налаштувався працювати і йти вперед. За наших дітей сьогодні рвуть танки і стогне небо, а українські захисники не шкодують себе! Тож і ми маємо гризти та рвати щодня. Кожен на своєму фронті! – наголосив Юрій Куц.
За допомогою військові звертаються до фонду Kuts Unites Ukrainians. Спеціальний відділ усі прохання перевіряє та обробляє, аби не було тих, хто хоче одяг та «розгрузку» для себе, «аби було».
Юрій Куц наголошує, що з часом планує надихнути у США ще більше людей та компаній для допомоги Україні.
