В рамках велотуру #Незалежний до Тернополя приїхав фронтмен відомого українського рок-гурту «СКАЙ» Олег Собчук.

На Театральному майдані у центрі міста музиканта зустрічали як місцеві велосипедисти, так і прихильники з проханням сфотографуватися.

До Тернополя лідер гурту «СКАЙ» приїхав з Хмельницького. Каже, за спиною вже 1650 кілометрів шляху та 15 міст.

— Веломарафон «Незалежний» — моя ініціатива. Його ціль — це подолання відстані у 2151 кілометр з крайньої східної точки України, а це селище Мілове, до крайньої західної — міста Чоп, — каже Олег Собчук. — Мета велопоїздки — популяризація здорового способу життя в Україні. Також протягом маршруту ми робимо міні-концерти для наших військовослужбовців і квартирники в кожному місті. 

Сьогодні, за словами музиканта, вже 15 день шляху. Попереду — ще 5 діб та стільки ж міст. Наступна зупинка — Львів.

Понад півтори тисячі кілометрів Олег Собчук подолав разом з другом, далі маршрутом їде один.

— До Кривого Рогу нас двоє було. Зі мною їхав мій бест друг, але він мусив йти на роботу, тому зараз я сам. Крім того, їде супроводжуючий бус, бо ми без сумок і це дає нам швидкість. Є часова прив’язка до концертів: не так страшно відстань, як відсутність часу, тож ми намагаємось встигнути і подолати шлях за 20 днів, — розповідає музикант. — До того ж, в кожному місті нас супроводжують велосипедисти. Це дуже приємно і додає сил.

Олег Собчук зізнається, що до велотуру особливо не готувався, однак завжди веде здоровий спосіб життя.

  — Я з 2008 року катаюся на велосипеді і беру участь в марафонах, тож тримаю себе в формі і з витривалістю в мене все добре, — розповідає лідер гурту «СКАЙ». — Взагалі тут потрібна спортивна підготовка, бажання і, звісно, має бути витримка і характер.

Долати тисячі кілометрів на велосипеді — важко, проте ідея мотивує рухатись далі, зізнається музикант.

— Це дуже складно як фізично, бо вічна крепатура і болять м’язи, так і психологічно — немає сил абсолютно. Мало того, що потрібно проїхати дистанцію, ще й треба дати 2-3 концерти, а на наступний день — знову сісти на сідло. Це дуже боляче, повірте, але ідея підштовхує і додає сил, — каже Олег Собчук.