Тетяна Луцик з Тернопільщини очолює українську школу «Кобзар» в Норвегії (фото)
Уже п'ятнадцять років в Осло діє українська недільна школа «Кобзар», яку заснувала громадська організація «Українська громада в Норвегії».
У 2019 році навчальний заклад очолила Тетяна Луцик з Ланівців, яка вже 16 років проживає в Норвегії, працює вчителькою англійської мови, математики та програмування у середній школі.
Школа «Кобзар» має на меті зберегти і популяризувати українську мову та культуру в Норвегії, створити атмосферу україномовного спілкування дітям як українських, так і змішаних сімей, розповіла «Сороці» Тетяна Луцик.
Українська недільна школа «Кобзар» – волонтерський проект, а тому усі охочі можуть навчатися безкоштовно. Заняття відбуваються щонеділі по 3-4 години. Наразі через пандемію коронавірусу навчання призупинено, оскільки проводити його в онлайн-форматі неможливо.
– Наша ціль – об’єднувати українців, зберігати українську культуру, ділитися нею та показувати норвежцям. Ми навчаємо дітей спілкуватися українською, сприяємо гармонійному розвитку мультикультурної ідентичності дітей. Школа «Кобзар» створює українське середовище хоч на кілька годин, а це дуже важливо для наших людей, які проживають за кордоном, – розповідає Тетяна Луцик.
На фото: дистанційне заняття з писанкарства
Українську школу «Кобзар» відвідують діти із різних куточків Норвегії, розташованих навіть за 60-70 кілометрів від Осло. Приміщення для занять безкоштовно надає адміністрація м. Осло, каже Тетяна Луцик.
– Ідея створити школу виникла в українок, які вийшли заміж за норвежців й хотіли створити тут атмосферу українського спілкування. Спершу збиралися із дітьми в будинку однієї із засновниць. Пізніше побачили, що це викликало неабиякий інтерес й прописали у документах організаційні моменти, умови функціонування закладу, обрали вчителів-волонтерів, – зазначає Тетяна Луцик.
Значну увагу в школі приділяють українським ремеслам. Дітей навчають не лише теорії, а й практичних навиків.
– Акцент у школі ми робимо не на шкільні предмети, а на вивчення української мови, культури, традицій та ремесел. Наприклад, навчаємо гончарству, писанкарству. Спершу теоретичні засади, потім – практика: ліпимо, фарбуємо, випікаємо. Також вивчаємо українську історію різних періодів. Демографія сімей наших учнів є різною. Є діти, які народилися й виросли в Норвегії у змішаних сім’ях, є діти українських сімей мігрантів першого покоління. Рівень володіння українською мовою різниться. Вчителі ставлять за мету адаптувати програми, методи й організацію навчального процесу до індивідуальних та вікових особливостей учнів, а також до їх рівня володіння українською мовою, – додає ланівчанка.
На фото: заняття в школі "Кобзар" про рибальство
Кількість учнів постійно змінюється, адже українські сім’ї часто змінюють місце роботи й, відповідно, місце проживання. На даний час, учні школи діляться на дві вікові групи: дошкільна (2-6 років) та шкільна (від 6 років).
ГО «Українська громада в Норвегії» не лише популяризує українську культуру й мову за кордоном, але й проводить культурно-просвітницькі заходи, втілює благодійні акції та волонтерські проєкти. Тісно співпрацює із іншими ГО України та діаспори, передає дитячі малюнки воїнам АТО, відеопривітання українським військовим.