Сьогодні, 8 серпня, у світі відзначають Міжнародний день котів.

Це свято було створене за ініціативою Міжнародного фонду захисту тварин «Animal Welfare» як ще одне нагадування для людей любити своїх домашніх улюбленців та вкотре підняти проблему безпритульних кішок на вулицях міста.

Як відомо, кожен кіт та кішечка має свій норов, звички та потреби — все, як у людей.  Тож, щоб зрозуміти, які вони, пухнасті та чотирилапі «тернополяни», ми поспілкувалися з їхніми господарями.

Тож про те, яких коти мешкають у домівках містян, — читайте далі.

Шотландський висловухий котик на ім’я Бублик мешкає у пані Мар’яни уже три роки. Жінка розповідає, що коти цієї породи дуже норовливі.

— Він не надто спокійний, але й не дуже грайливий. У нього досить жорсткий характер: якщо щось не так — демонструє це одразу ж. Тому ми стараємося ставитися до нього більш лагідно, бо чим агресивніше ми реагуємо на його витівки, тим агресивніше він починає ставитися до нас, — розповідає пані Мар’яна. — Загалом шотландські висловухі маю різний характер, залежить від кота. Мені зустрічалися і дуже лагідні коти і агресивні. Але, якщо характеризувати їх у загальному, то можу сказати що це дуже вибагливі коти, до яких треба шукати підхід.

Містянка Діана  розповідає про свого домашнього улюбленця Маркіза, каже зовсім протилежне.

 — Йому майже два роки. Британські короткошерсті кішки дуже непосидючі, метушливі, грайливі та енергійні. Але мій настільки вихований, виплеканий моїми молодшими братами і виношений на руках, що він дуже лінивий, сплячий і байдужий до всього що відбувається з ним довкола нього. Інколи він любить трошки пограти, але це буває дуже рідко, — говорить дівчина.

У будинку пана Василя вже близько року живе сіамський котик. Чоловік каже, його улюбленець із складним характером.

 — Він доволі не простий котик: якщо не в настрої, його краще не чіпати. Але якщо він хоче гратися, то потрібно приділяти йому увагу вже й негайно, — говорить Василь.

Тернополянка Маргарита розповідає, що вже близько 8-ми років разом з племінником розводять абіссинських та російських блакитних кішок. Розповідає, що між собою ці породи дуже схожі.

— В них набагато більше спільного, ніж відмінного, тому я їх і добирала. Але, звісно, кожна порода має свої особливості. Вони дуже активні, рухливі. Особливо абіссинці. З дітьми чудово знаходять спільну мову й анітрохи не агресивні, — каже вона.

Та попри все, зовсім неважливо, якої породи чи віку ваш котик чи кішечка. Головне — любіть своїх улюбленців!