Наші традиції не будуть забуті, допоки серед нас будуть «вільні» люди.

3 березня у кінотеатрі «Палац Кіно» відбулась прем’єра фільму про сучасних лірників.

Стрічка Ганни Яровенко висвітлює місце теперішніх кобзарів та лірників серез нинішнього суспільства. Це своєрідна подорож п’яти чоловіків з різних куточків України селами Чекращини.У кінотеатрі сам фільм презентувала режисер Ганна Яровенко та головний герой фільму Андрій Ляшук.

Герої фільму: архіваріус Тарас Компанійченко, директор видавничого аленства Андрій Ляшук, дяк Ярослав Крисько, художник-реставратор Ярема Шевчук, викладач Тарас Дроцький, хобі яких є гра на лірі, намагались донести і до літніх людей, котрі ще пам’ятають лірників у своїх селах, і до молоді, що традиції української культури не загинули, і є ще багато цікавих давніх пісень й такі два музичні інструменти – ліра й кобза, про які мало хто знає.

На запитання до режисера Ганни Яровенко, чому для зйомок було обрано саме цю область, а не Волинь для прикладу, вона відповіла, що Черкащина – серце України де вона зростала змалечку, тому вона їй була блище на духовному рівні. У кадрах впродовж фільму промайнули такі села: Легедзине, Танське, Косенівка, Крячівка та Березова рудка.

 – Колись лірники збиралися, й ходили від села до села. Нам було цікаво, як зараз наші сучасні українці будуть реагувати на такі відвідини. Ніхто у фільмі із звичайних людей не був попереджений про наш приїзд, тому все вийшло щиро й природньо, ми могли спостерігати правдиву реакцію людей як привітну, так і навпаки – зазначила Гання Яровенко.

Серед глядачів у залі було багато як і зрілих людей, так і молоді, усіх яких зацікавила прем’єра.

Після закінчення фільму Андрія Ляшук виконував пісні: кант «Матері Божій Почаївській», та ще декілька здебільшого на церковну тематику.

–Дрібні неполадки в кінотеатрі на початку були присутні – не включався фільм: звук був, а зображення відсутнє. У залі було загальне напруження, я думала вже зараз не витерплять люди й почнуть розходитись, та все-таки дочекались усі показу, і особисто я не шкодую, що залишилась. Я дізналась багато нового, цікаво було поспостерігати за простими людьми, сільським побутом та почути діалектну мову. Приємно, що серед сучасників є такі, що підтримують наші традиції і тепер, освоюючи ці давні інструменти й виконуючи пісні – поділилась враженнями від побаченого фільму студентка Юлія Дзіх.

Раніше прем’єра фільму «Вільні люди» вже відбувалась у Києві 1 грудня, та в місті Люблін ,що в Польщі, під час фестивалю.