Коли перші випадки африканської чуми свиней (далі – АЧС) були зареєстровані в Україні, то кожен, хто утримує свиней, сподівався, що хвороба не зачепить його господарство. Та сьогодні  доводиться бути свідками тріумфального ходу АЧС, яка протягом 2017 року охопила всю територію держави, не обминувши і нашу область. Так на Тернопільщині мали місце п’ять  спалахів, як серед свійських тварин (м.Збараж та с.Бариш Бучацького району) так і в дикій фауні (Збаразький і Зборівський райони).

І вже у нинішньому році 43 випадки АЧС було зареєстровано в Україні, більше половини з яких припадає на західний регіон, в тому числі  два на Тернопільську область. У січні поточного року АЧС була зареєстрована на свинофермі ФОП Пиндюри М.С. у м.Бучач, а також серед диких кабанів у філії мисливського господарства «Стіжок» фірми РІО у Шумському районі, - розповів начальник відділу організації протиепізоотичної роботи ГУ  Держпродспоживслужби в Тернопільській області Володимир Марків

Спільними зусиллями спеціалістів ветеринарної медицини та при допомозі інших служб та органів влади неблагополучні пункти оздоровлено і область набула статусу благополучної щодо АЧС. Та чи можна запобігати її спалахам?  Хвороба реєструється в Україні вже протягом майже 6-ти років і, здавалось, що нема механізму, аби її зупинити, та досвід проведення оздоровчих заходів свідчить дещо інше, більш оптимістичне. Наведу приклад, коли при першому спалаху АЧС у м.Збараж, поруч із зоною захисту знаходилось спеціалізоване свиногосподарство із кількістю близько  3 тис. гол. свиней, та посилення закритого режиму роботи і контроль за рухом поголів’я запобігли занесенню збудника на свиноферму, незважаючи на те, що у трьох кілометрах від неї знаходилось вогнище інфекції.

В останні роки, як в країнах ЄС, так і в Україні дещо змінились погляди на природу АЧС. Її вже не прийнято вважати висококонтагіозним захворюванням. Є навіть приклади, коли хворі і здорові тварини утримувались в одному приміщенні, проте перезараження не відбувалось. Це також вселяє певний оптимізм, проте жодне наукове дослідження не відкидає дотримання  ветеринарного законодавства, зокрема чинної інструкції з профілактики та боротьби з АЧС, відповідно до якої, у випадку захворювання навіть однієї тварини, на місці спалаху оголошується карантин і все чутливе поголів’я підлягає умертвінню і утилізації шляхом спалювання.

Як зазначено вище, з АЧС серед домашніх тварин можна успішно боротись та надійно їй запобігати. Дещо складніше у дикій фауні. Дикі кабани є головним резервуаром вірусу АЧС в природі і основним його перенощиком. Одним із способів знищення цього резервуару є депопуляція, тобто зниження чисельності кабанів методом відстрілу, хоч в Європі був  застосований метод отруєння звичайною кухонною сіллю, оскільки доза солі у 100 грамів може бути смертельною навіть для дорослої свині вагою 100-150 кг. Варто також відзначити, що далеко не у всіх країнах, де реєструвалась АЧС, є прихильники  депопуляції. Важливою тут є роль працівників лісових і мисливських господарств, котрі можуть як надати допомогу у запобіганню АЧС, так і посприяти ще більшому поширенню хвороби. Не є таємницею, що далеко не завжди відходи туш кабанів, добутих на полюванні, піддаються утилізації. Часто їх просто викидають для поїдання диким звірам, в т.ч. й іншим кабанам, а це є додатковий фактор поширення АЧС. А чи всі туші добутих кабанів піддаються дослідженню? Відповідно до вимог законодавства всі добуті кабани мають бути досліджені на АЧС і лише після отримання негативних результатів м'ясо з них може бути допущене до використання. А чи на всіх мисливських угіддях користувачі створили умови для розробки добутих туш і відбору біоматеріалу для досліджень і придбали холодильне обладнання для перетримки туш, до часу отримання лабораторних результатів. На жаль – далеко не всі.

Службою ветеринарної медицини області і районів проводиться  широкомасштабна роз’яснювальна робота серед населення з питання профілактики АЧС. Слід зрозуміти, що головним у цьому запобіганні є  виключення механізму передачі збудника від його джерела до чутливої тварини, незалежно від того, чи джерелом є інфікована тварина, чи  продукція, що містить вірус. У більшості ж випадків спалаху АЧС у свійських тварин тим механізмом слугував людський фактор.

А поки-що нагадаю власникам свиней давнє правило – не дозволяти нікому заходити у тваринницькі приміщення, не використовувати для годівлі свиней столові та боєнські відходи (навіть після кип’ятіння), не допускати до роботи з тваринами працівників лісу, не підгодовувати свиней свіжоскошеною травою, особливо, якщо вона була скошена в лісі, хоч навіть зелена маса люцерни, чи конюшини, отримана з поля, потенційно є небезпечною, бо там могли живитись дикі кабани і на слині, яка залишилась на стеблах рослин може зберігатись вірус АЧС.

Дотримання цих простих правил допоможе уникнути потраплянню збудника АЧС в господарства і хвороба не тріумфуватиме на наших землях.

Фото: з відкритих джерел