Макар на позивний Бендер - заступник командира роти ударних безпілотних авіаційних комплексів у 105-й окремій бригаді ТрО. Проте його військовий шлях розпочався далеко не з дронів.
З 18 років Макар працював у Польщі разом із батьком. Коли почалося повномасштабне вторгнення, батько одразу повернувся додому, щоб стати на захист країни. Невдовзі таке ж рішення прийняв і Макар.
Про це розповіли на сторінці 105 бригади.
До війська він прийшов без жодного досвіду служби. Починав стрільцем, згодом став гранатометником та командиром відділення. Крок за кроком Макар пройшов шлях до головного сержанта, а після формування профільного підрозділу — до командира взводу у роті БпАК.
Попри нинішню роботу з високотехнологічними системами, його бойовий гарт відбувся саме у піхоті. Саме там заклалося розуміння реальної війни. «Потім нам запропонували літати на “Мавіках”. Проводити розвідку, там, скидами займатися», — згадує Бендер.
Один із найважчих епізодів стався на Запорізькому напрямку. Того дня підрозділ прикривав евакуацію поранених побратимів. Під щільним обстрілом Макар сам отримав осколкові поранення руки, проте завдання було виконане — всі бійці тоді вийшли живими. Після місяця реабілітації він знову повернувся у стрій.
Макар зізнається: страшно буває всім. Але тримає впевненість у людях, які стоять поруч: «В тебе є якась надійна опора, ти просто в хлопцях впевнений».
Сьогодні він бачить, як стрімко еволюціонує війна. Безпілотники — це вже не допоміжний інструмент, а вирішальна сила на полі бою. При цьому його позиція щодо обов’язку залишається незмінною: «Я вважаю, всі мали би пройти цей шлях. Кожен чоловік повинен зробити якийсь внесок для нашої перемоги».
Вдома на Макара чекають дружина, мама, рідні. Серце воїна гріє ще одна особлива надія: невдовзі він стане батьком.
На питання про мрії Бендер відповідає — хоче, щоб закінчилася війна: «І щоб ми всі мали змогу жити в вільній країні, в нашій Україні». Повертатися за кордон після Перемоги він не планує. Переконаний: потрібно буде усе відбудовувати та розвивати тут, вдома.
За службу Макар нагороджений почесними відзнаками — «Золотим хрестом» та «Хрестом хоробрих».
Історія Макара — це приклад того, що професіоналами не народжуються, ними стають у бою. Неважливо, ким ти був у цивільному житті. Важливо, ким ти готовий стати заради майбутнього своєї дитини та свободи своєї землі.