Побратим «Чорний» – артилерист, навідник системи «Град». За освітою – вчитель математики, за стилем життя – гітарист, за професією – експедитор. За покликанням – воїн. У Збройних Силах – від початку 2023 року.
«Прийшла повістка, мобілізувався. Одразу скерували вчитися на навідника. Вивчився – і потрапив служити до реактивної артилерійської батареї».
Перший бойовий вихід «Чорний» мав на Запорізькому напрямку. Згадує про ті часи з філософським спокоєм.
«Коротко кажучи, страшно мені не було. Я один: з родини не маю нікого – ні батьків, ні дітей, ні дружини. Маю зате друзів, багатьох з яких знайшов тут – у війську. А щодо праці моєї військової, то найголовніше в ній – швидкість. Виїхали, отримали координати, вистріляли. Видихнули. Постійно цікаво. Хоча найцікавіше було, коли одного разу вночі не вороги, а дикі кабани на нас напали. А ліхтариком не посвітиш, не відлякаєш – не можна!»
Реактивна система залпового вогню – річ страшна. Вражає жахливо і смертоносно.
«Розумієте, з «Граду» стріляти – то не так, як у тирі. Ти ж самої цілі не бачиш. Тобі дають координати – і стріляєш. Лише потім дізнаєшся, добре стріляв чи недобре. Якщо добре, то результат неймовірно потужний!»
Влучають і знищують. Випалюють російських окупантів точно і безжально.
«Б’ємо по лісосмугах, складах, техніці. Мені як навідникові, звичайно, допоміг мій фах математика. Рахувати потрібно. Без точності обрахунків влучити неможливо. «Град» – в роботі проста, але за технічними характеристиками доволі складна система. І це така техніка, яку мос*алі завжди шукають і хочуть знищити. Постійно треба її маскувати, ховати, треба швидко виїхати і заїхати. Нудно не буває».
Не минулося, на жаль, і без поранень. Під час переміщення в авто, де перебував «Чорний», влучив ворожий FPV-дрон.
«Міг і без ноги лишитися. Врятувала мені ногу скриня з ключами. Якби не вона, то тоді я, може, був би вже й навоювався».
Уже майже два роки, як «Чорний» б’ється на Донеччині.
«Різниця між Запорізьким і Донецьким напрямками дуже помітна. На Запоріжжі навіть близько не було стільки безпілотників. Тепер нам тяжче працювати, але ми завжди добре пораємося. Війна з кожним днем змінюється, це її природа – і ти постійно маєш бути готовим до цих змін. А звикаєш швидко».
Бойова команда реактивної артилерійської батареї 33-ї сформувалася ще 2023-го року. Відтоді майже в тому складі і воюють.
«Товариство в нас нормальне: хлопці з досвідом. Я вже третій рік на війні, а деякі
побратими ще в АТО билися. У них я багато перейняв – підказали, навчили, розповіли».
Суворість війни не змінила його вдачі, не зробила іншою людиною, переконаний «Чорний».
«Я той самий, який був. Малюю, на гітарі граю. Люблю рок-музику і малюю артистів у блокноті, рок-музикантів. Вже маю близько двохсот таких картинок. Робота «Граду» мені деколи теж, як музика. Може, як «Metallica». Жорстоким я не став. Абсолютно».
Тих, хто сидить вдома і не воює, «Чорний» не засуджує, але й не розуміє.
«Фронт ніколи не стоїть на місці. Ніхто не знає, що буде завтра чи післязавтра. Я завжди такого принципу дотримуюся: можна війну пережити, а може й у Львові на голову бурулька зимою впасти. Хтось тікає від війни за кордон – і потім там десь у басейні тоне».
Теперішня визвольна війна змінила нашу Націю. Але навіть після Перемоги маємо завжди бути готові до захисту України, збудувати непереможні Державу й Армію.
«До 2014-го року ми взагалі не знали, що робити з таким сусідом. Довелося вчитися з помилок. Тепер Українці вже інші: згуртовані та сильні – і впевнено йдуть своїм шляхом».