Він ніжно обіймає своїх доньок. Бачити їхні посмішки для нього – найбільша радість! Якщо попросити дівчат коротко описати тата, то вони впевнено скажуть, що він найкращий. Але їм сумно буває в момент, коли татко одягає піксельну форму та йде з дому.
Василь – офіцер відділення персоналу. У 14 окрема механізована бригада імені князя Романа Великого його знають як надзвичайно відповідального фахівця. Загалом відділення персоналу – це люди, які одними з перших зустрічають новоприбулих побратимів, і від їхньої якісної та оперативної роботи залежить вкрай багато!
– Швидко та уважно вносити облікові дані військовослужбовців до загальної бази бригади, працювати з оформленням необхідних документів. Ми розуміємо відповідальність за кожну внесену нами інформацію, бо від неї в подальшому залежить всебічне та своєчасне забезпечення військовослужбовців, – говорить Василь.
Найважчими для наших побратимів із відділення персоналу були перші дні повномасштабного вторгнення.
– Тоді ми приймали тисячі людей. Спали по годині-дві на добу або взагалі не спали. Треба було терміново налагодити роботу з підрозділами та іншими службами, взяти людей на облік, не допустити втрати жодних даних.
Свій шлях у війську Василь починав двадцятирічним хлопцем у званні солдата. Тоді це було для нього викликом, а за понад двадцять років служба переросла у справу всього життя.
Знакові події відбулися і в особистому житті Василя: одруження, понад десять років щасливого шлюбу, народження трьох донечок.
У цей перелік чоловік мріє додати ще й власну справу – садівництво та квітникарство, яке зараз є улюбленим хобі, що допомагає відволіктися і приносить позитивні емоції.
Та найцінніші квіти життя нашого побратима вже поруч – дружина Ірина, старша донька Злата та близнята Аліса й Мішель.
Група комунікацій Тернопільського ОТЦК та СП
