Однак цей конфлікт розгортався усюди крім Тернопіллля, де партії-антоганісти демонструють любов сіамських близнюків.

26 та 27 квітня голова фракція «Блоку Порошенка» в Тернопільській міськраді Володимир Місько заявив про недоцільність перебування на посаді голови комісії з питань місцевого самоврядування, законності, правопорядку, регламенту та депутатської діяльності Володимира Стаюри, а також готовність відкликати з виконавчого комітету начальника Тернопільської поліції Сергія Гаврилюка. Таку заяву не можливо назвати випадковою, адже вона вписується у вже тривалу компанію, яку проводить влада з дискредитації добровольчого руху та учасників російсько-української війни, адже Володимир Стаюра – єдиний з 42 депутатів міськради - учасник АТО та керівник Штабу Національного спротиву під час Революції Гідності, а Сергій Гаврилюк – єдиний учасник АТО в складі виконкому Тернопільської міськради. Така парадоксальна ситуація – коли ті хто пройшов східний фронт і залишився живим, повернувшись назад і отримавши довіру від людей представляти їх у місцевій раді стають дуже незручними місцевим політикам та бізнесменам у владі.

Але фракція «Блоку Порошенка» виявилась не єдиною в боротьбі проти учасників АТО. Вже 28 квітня міська фракція «Самопомочі» не тільки підтримала заяву БПП, а пішла ще далі і заявила про необхідність ще й звільнення керівника «Тернопільського обласного молодіжного методичного центру» Богдана Бутковського. Отримавши довіру тернополян на виборах 2015 року, один з небагатьох депутатів облради- ветеран АТО Богдан Бутковський, який пройшов бої в Лебединському біля Широкино і отримав поранення в Пісках біля Донецького аеропорту теж виявився вкрай незручним провладним політикам.

Будучи на революційних подіях 2013-2014 рр. в Тернополі та Києва тернополяни чітко розуміли, що мало просто відстояти свою гідність та відірвати від владного корита братву януковича, важливо не допустити контрреволюції негідників, перевертнів, які знівелюють та дискредитують боротьбу українців проти бандитського режиму. Тисячі тернополян і сотні тисяч українців – ветеранів АТО будучи на фронті – чітко розуміли, що в тилу їх підтримувала ціла армія волонтерів та небайдужих людей, однак в тилу залишились і ті хто чекатиме моменту щоб вдарити в спину та відімстити їм за те що вони боролись і за те що повернулися живими.