У Великий четвер, 2 травня 2024 року, відбудеться неординарна подія — Отець і Глава УГКЦ Блаженніший Святослав під час Вечірньої з Літургією Василія Великого в Патріаршому соборі Христового Воскресіння, освячуючи, як і щороку, миро, яке згодом пошириться по всій Церкві, з’єднає його з віднайденим на Буковині миром 1943 року.

Так благодать Святого Духа, яка кріпила наших предків під час Другої світової війни, передана нам у спадок, зміцнюватиме нас у російсько-українській війні сьогодні, повідомляють у пресслужбі УГКЦ.

Історію віднайдення мира 1943 року Департаменту інформації УГКЦ розповів єпископ-помічник Коломийської єпархії владика Петро Голіней.

За його словами, 1990 року, коли громаді УГКЦ у Чернівцях віддали катедральний храм, там служив отець-мітрат Михаїл Косило.

«У катедральному храмі стояв престіл, мурований із білого кахлю у формі печі. Посередині престолу була можливість запалити вогонь. Це одночасно був престіл і піч, якою обігрівали святилище ще за часів Румунії. Коли наша громада повернулася, люди побачили, що престіл пошкоджений. Пічник розібрав ту частину, що служила як піч. Там знайшов сховок, де зберігалися старі печатки громади з австрійського та румунського періодів, священничий нагрудний срібний хрест та миро 1943 року», — розповів владика Петро Голіней.

«Правдоподібно, що миро походить зі Станіславова, бо наші священники не хотіли брати його в румунських греко-католицьких єпископів, а просили з Галичини. Однозначно ствердити цього не можу, — зазначає архиєрей і додає: — Якщо моє припущення правдиве, то його освячував Григорій Хомишин. Наскільки мені відомо, священники листувалися з ним і завжди брали миро в єпископів із Галичини. Пляшечка з миром зберігалася в Музеї підпільної духовної семінарії у Дорі. Влітку 2021 року її передано в Чернівці. Цей тайник пережив радянську окупацію. У 1950-х роках церква була повністю закрита. У ній розміщувався склад іграшок від магазину. Ніхто про це не здогадувався».