Боротьба за волю України для Владислава на псевдо Сивий почалась ще з Революції Гідності на Майдані у Києві. Відчуття справедливості та патріотизму у нього народилось ще тоді…

Коли почалось повномасштабне російське вторгнення Владислав з друзями записався в ТРО.

– Спочатку думали будемо місто захищати, знаємо кожен його куточок, хоча були готові воювати у будь-якому куточку України. Так і склалося, з квітня ми уже виконували бойові завдання на Харківщині в районі Барвінкового. Під нескінченними обстрілами та постійною небезпекою для життя ми щоразу ставали дружнім та дуже організованим взводом. Довіку буду вдячний Богу, що війна мені дала таких братів. Пишаюсь кожним з них, – розповідає солдат.

З жовтня 2022 до квітня 2023 вони захищали Куп’янський напрямок.

– Там була війна у всій своїй «красі». Було важко, здавалось, людина такого витримати не в змозі… Але ми витримали і вистояли. Зберегли позиції, – згадує доброволець.

Відчувалась величезна підтримка з тилу: друзі, родичі, волонтери. Це надихало і додавало ще більшої сили, наголошує Сивий.

Війна навчила Владислава цінувати кожну секунду життя, берегти кожну мить, говорити «люблю», часто обіймати рідних.

– Морально мене рятували фото та відео моєї маленької внучки. Переглядав їх сотні разів… Це мене змушувало не здаватись, навіть, тоді, коли вже сил не було взагалі… Найскладнішими моментами у пеклі війни були моменти порятунку та евакуації поранених побратимів… – пригадує Сивий.

Владислав переконаний, що Україна здолає ворога!

– Ворог сильний. Він готувався до нападу десятиліттями, має багато високоточної зброї, літаки… Але в нас є те, чого немає у нього. Це сильний духом народ, підтримка Європи та США, воля до перемоги. Ми здолаємо їх, однозначно. Тільки хочеться, щоб ціною майбутньої перемоги не були життя тих, хто міг би стати корисним в розвитку України, – підсумовує Владислав.

Спілкувалася Любов АТЛАСЮК для сторінки 105 окрема бригада територіальної оборони ЗСУ