У експозиції Тернопільського обласного краєзнавчого музею можна побачити ікону Божої Матері «Троєручиці».
Про це розповіли завідувач сектору зберігання відділу фондів ТОКМ Галина Завіша та старший науковий співробітник відділу фондів ТОКМ Любов Вдовин.
– Зустрівши ікону Божої Матері «Троєручиці» в одному із залів Тернопільського обласного краєзнавчого музею, відвідувача може здивувати її зображення. Адже ікона має незвичний, на перший погляд, вигляд і таку ж незвичну історію. Ікона «Троєручиця» особлива тим, що в її нижній частині зображена третя рука. Перед цією іконою моляться для захисту від ворогів, при загрозі для дому, просять вилікувати хвороби рук, ніг та очей, позбавити важких думок і туги. Таємниця назви полягає в її історії, – кажуть у музеї.
Історія чудотворної ікони Божої Матері пов’язана з долею великого церковного піснетворця і автора догматичних трактатів преподобного Іоана Дамаскіна (пам’ять 4/17 грудня). Преподобний Іоан викривав єретиків і тим викликав гнів візантійського імператора Льва III Ісавра. Щоб зганьбити ім’я святого імператор наказав виготовити фальшивого листа, в якому преподобний Іоан нібито запропонував напасти на Дамаск, обіцяючи свою допомогу. Прочитавши листа, халіф наказав відрубати Іоану кисть правої руки і повісити її на площі для всенародного огляду.
Ввечері Іоан випросив, щоб віддали йому відтяту руку. Він впав на коліна перед іконою Божої Матері, довго зі сльозами просив у Неї зцілення руки. Після цього він знепритомнів, а коли отямився побачив, що кисть приросла і рука стала здоровою.
Переповнений почуттям глибокої вдячності до Богородиці за це дивовижне зцілення, Іоан створив хвалебну пісню Матері Божій «Тобою радується, Благодатна, всяке творіння», яку співають на Літургії святителя Василія Великого і приклав до нижньої частини ікони руку, виготовлену зі срібла (з інших джерел, преподобний сам домалював третю руку на іконі). Так вона отримала назву «Троєручиця».
У фондову збірку Тернопільського обласного краєзнавчого музею ікона Божої Матері «Троєручиця», сер. ХІХ ст., надійшла у 1988 році.
– Живописне полотно написане невідомим художником, на дерев’яній основі прямокутної форми. На золотистому тлі ікони зображена Матір Божа, одягнена у зелений хітон, голова і плечі покриті бордовим мафорієм, декорований золотним шиттям та зірками на чолі й раменах, що знаменують вічнодівство. Її ніжний лик обрамляє легкий серпанок (німб). На правій руці Богородиця тримає маленького Ісуса Христа. Спаситель одягнений в зелений хітон, плечі покриті бордовим гіматієм. Одяг оздоблений золотом. З правого нижнього боку зображено третю руку, як на згадку про чудесну історію із Іоаном Дамаскіним. Центральне місце на образі відведено Дитятку. Якщо придивитися, то можна зрозуміти, Ісус благословляє своєю рукою всіх, хто знаходиться перед іконою. А сама Богородиця вказує на Немовля як на шлях до Спасіння, – розповідають у музеї.