Після важкої операції маленький Русланчик Кравець повернувся у Хоростків та зустрівся зі своїм рятівником
Менше року тому ледь не вся Україна збирала кошти на порятунок маленького Русланчика з Хоросткова. Йому терміново потрібна була пересадка кісткового мозку. І коли часу залишалося обмаль, а коштів на лікування не вистачало, народний депутат Микола Люшняк домігся, щоб держава виділила кошти на операцію. Нині хлопчик видужує і з радістю приймає в гостях людей, які допомогли врятувати життя.
На очах матері сльози, але цього разу – від щастя. Жінка ні на мить не втрачала надії, що сина Руслана таки вдасться врятувати, тому оббивала пороги всіх можливих благодійних фондів і меценатів. І допомога таки не забарилася.
«Я з перших слів бачила, що Микола Люшняк – людина, до якої можна звернутися по допомогу, і яка допоможе нам. Завдяки вам і вашій підтримці наш синочок зараз з нами і здоровий» - не стримуючи сліз каже мати хлопчика Марія Кравець.
Коли Руслану було всього 5 років, у нього виявили пухлину нирки з метастазами, а вже згодом – четверту стадію тромбозу нижньої вени й правого передсердя та метастази в легенях. За рік хлопчик прийняв 18 курсів хіміотерапії в Києві, йому видалили одну нирку, зробили операцію на серці та легенях. Батьки були впевнені, що вже вилікували сина. Однак, не минуло й року, як дитину атакувала хвороба кісток. Тож питання проведення термінової операції у Польщі постало дуже гостро. Кошти потрібно було зібрати максимально швидко. Народний депутат України Микола Люшняк взяв справу під особистий контроль і допоміг родині одержати державні кошти на лікування. Сума немала – 112 тисяч євро.
«З чим найбільше ми зіткнулися, це з бюрократизмом, який існує в Міністерстві. Я хочу відмітити Шафранського Віктора Вікторовича, який на той час був заступником Міністра охорони здоров’я, який мені дуже допоміг в цьому. Також хочу відмітити Ольгу Богомолець, голова комітету охорони здоров’я, яка так само своїм авторитетом допомагала. – розповідає народний депутат України Микола Люшняк. – Зі всіх сторін ми ламали цю бюрократію і, як ви бачите, якщо є бажання врятувати людське життя, яке є безцінне, ніякі перешкоди не страшні».
Русланчик мужньо витерпів болісне лікування у Польщі і тривалу реабілітацію. Нині він бадьорий і сповнений оптимізму, адже в домі – особливі гості. «Я дуже вам дякую за все. Знаєте, вдома найкраще» - радіє Руслан Кравець.
А вже наступного року можуть проводити такі операції, а відповідно – рятувати більше життів, будуть в Україні. Для цього депутати ухвалили необхідні закони.
«В 2016 році прийнято багато законопроектів, які допоможуть такі операції проводити в нас. В нас є хірурги, щоб вони не виїжджали за кордон, щоб вони могли тут оперувати. Це є закон про трансплантологію, а також декілька інших законодавчих ініціатив, які прийняті в першому читанні, я думаю, в 2017 році запрацюють. Такі операції можна буде проводити тут, вони значно здешевлюються» - зазначив народний депутат України Микола Люшняк.