Сьогодні Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич на засіданні Уряду представила Політичну пропозицію «Нова українська школа». 

Як зазначила у своєму виступі Міністр, ця Політична пропозиція  -  стратегічний документ, із урахуванням якого розроблятиметься подальша програма діяльності Уряду щодо реформування загальної середньої освіти до 2029 року.

Згідно результатів соціологічного дослідження (соцопитування «Школа очима батьків, вчителів та директорів шкіл», Фонд «Демократичні ініціативи», 2015 р.), лише 10 % батьків, 15,3 % учителів та 8,8 % директорів шкіл –  погоджуються із твердженням, що середня освіта в Україні готує до майбутнього життя в суспільстві – школа не реформувалася більше 50 років, зміни критично необхідні.

“Ми маємо перейти від школи знань до школи компетентностей. Це означає, що ми маємо виокремити необхідне ядро знань та навчити дітей реально з цими знаннями працювати. Цю зміну гарно ілюструє метафора: можна читати на швидкість, а можна читати з розумінням. Школа компетентностей – це читання з розумінням”, - пояснила  Міністр освіти і науки України Лілія Гриневич

Зміна підходів та введення нових методик викладання заради отримання нових якісних результатів навчання у школі, буде потребувати від учнів та педагогів більше часу та сил. Такі зміни в рамках 11-річки, без шкоди здоров’ю дітей та підвищення інтенсивності навчання, здійснити неможливо. 

“Щоб забезпечити нові результати навчання, допомогти нашим дітям успішно обирати профіль подальншого навчання та напрямок свого життєвого розвитку нам потрібна 3-річна профільна школа, тобто 12 рік. Але за рахунок підвищення якості середньої освіти на більшості спеціальностей бакалаврату ми можемо зробити 3-річне навчання, тобто ці речі будуть взаємно компенсуватися”, - зазначила Лілія Гриневич.

Концепція “Нової української школи”, на основі якої формувалася Політична пропозиція, корелюється не лише з кращими світовими практиками, а й потребами  міжнародного ринку праці, які були озвучені на початку 2016 р. на World Economic Forum. Передбачається, що вже у 2020 році для успішного працевлаштування будуть потрібні такі навички, як уміння  вирішувати складні завдання, критичне мислення, креативність, емоційний інтелект тощо.

Міністр наголосила, що ризики невпровадження реформи дуже високі. Це, зокрема:

погіршення конкурентоспроможності середньої   освіти України, збереження тенденції до погіршення якості всіх видів освіти;

зниження якості людського капіталу і, як наслідок, погіршення конкурентоспроможності економіки України;

втрата науково-технічного потенціалу держави.

Прем’єр-міністр Володимир Гройсман зазначив, що ці тенденції ми спостерігаємо у нашому суспільстві вже зараз, тому зволікати з впровадженням реформи середньої освіти ми не можемо.

“Моя особиста думка – графік впровадження реформи має бути більш інтенсивним і Міністерство фінансів з цим погодиться. Адже, якщо порахувати  наші втрати від негативних теденцій, які ми вже спостерігаємо у нашому суспільстві, з інвестиціями в освіту, то втрати будуть більші”, - зазначив Прем’єр-міністр.

Таке рішення публічно підтримали інші члени Кабінету Міністрів, зокрема Перший віце-прем'єр-міністр - Міністр економічного розвитку і торгівлі України Степан Кубів та Віце-прем'єр-міністр - Міністр регіонального розвитку, будівництва та ЖКГ України Геннадій Зубко.

МОН вже зробило перші кроки на шляху до впровадження Нової української школи. Зокрема, в 2016 році було оновлено навчальні  програми початкової  школи. 40 відео з методичними рекомендаціями та прикладами сучасних методик викладання записано та викладено у вільному доступі на онлайн-порталі EdEra.

“Вперше за всю історію Незалежності надруковано Хрестоматію сучасної української дитячої літератури для читання у початковій школі. Такий проект став можливий завдяки прозорій закупівлі підручників для 8 класів, що дозволило нам зекономити значні кошти та надрукувати наклад Хрестоматії в обсягу 640тис примірників – по 320тис на кожен том книжки”, - розказала Ліля Гриневич.

Планується, що до кінця року Хрестоматії почнуть надходити до шкільних бібліотек по всій Україні.

Довідково. Концепція «Нова українська школа» пройшла широке громадське обговорення, до якого долучилися представники всіх зацікавлених сторін – освітяни, батьки, експерти, роботодавці, представники професійних спільнот, громадські діячі, представники ОТГ тощо.  Вона також ухвалена Колегією МОН. Ознайомитися з текстом оновленої Концепції та долучитися до суспільного діалогу навколо реформи загальної середньої освіти можна за посиланням - «Нова українська школа».