"Кіносереду" започатковує в Тернополі ГО "Сучасне Українське кіно" (СУК). Безкоштовний показ аж 16 короткометражних фільмів відбудеться 14 грудня о 18.00 в Палаці Кіно, що на вул. Івана Франка,8.

Кіномани зможуть не лише насолодитись короткометражками, котрі вже здобули визнання багатьох кінофестивалів, а й поспілкуватись із президентами ГО СУК режисерами Валерією Сочивець, Філіпом Сотниченко, режисерами Катериною Горностай, Ніконом Романченко.

Загалом програма складається із трьох блоків. Тернополяни матимуть унікальну можливсіть переглянути ігрові, документальні, анімаційні короткометражки, про які говорять кіномитці, кінокритики не лише українській, а й європейські, проте, на жаль, ні в Інтернеті. ні по телебаченню їх не побачиш. Отож:

«Знеболювальне» (реж. Валерія Сочивець,2014, 16 хв.)

Лікар змушений їхати разом із своєю пацієнткою в гори. Це буде подорож, яку він ніколи не    зможе забути.

«Син» (реж. Філіп Сотніченко , 2015,  16 хв.)

Під час політичної кризи молода пара знаходиться в процесі розлучення. Мати хоче поїхати з дитиною за кордон, але батько проти цього.

«Віддалік» (реж. Катерина Горностай, 2015, 11 хв.)

"Ми будемо з тобою разом допоки смерть не розлучить нас" - це відповідь на питання «коли»? Я як що до іншого питання -"як ми будемо?". Коли закінчиться закоханість, доведеться вирішувати "як". І "як довго" також. Молода пара шукає відповіді на ці питання. 

«Порятунок» (реж. Нікон Романченко, 2013, 16 хв.)

Батько та син, які майже не розмовляють між собою, зустрічаються знову. Та на цей раз їхня зустріч стає майже фатальною. Не витримує і мати хлопця... Син, так і не сказавши жодного слова, запалює святкові феєрверки, як єдиний символ його існування.

«Кров» (реж.Валерія Сочивець, 2016,13 хв.)

Молода віолончелістка Настя закохана в свого друга-підлітка Юру. В якийсь момент життя, між репетиціями та вечірками, вона захотіла щоб він став першим, але не кожен хлопець наважується на це..

«Репатріот» (документальний, реж. Анна Лисун, 2016, 18 хв.)

Юрко Фединський відроджує кобзарські традиції в Україні: він не тільки грає, а й майструє інструменти зі своїми учнями. Разом із дружиною і дітьми створює навколо власний світ і живе заради улюбленої справи – кобзарства.

«Дім» (документальний,реж.Анна Корж, 2016, 15 хв.)

Дім - це місце, де зберігаються твої мрії, твоє щастя, твій спокій. Але що робити, коли виїхати треба негайно, без роздумів? Тоді, єдине, що залишається, це зберігати його в серці і мріяти про повернення кожною клітинкою своєї душі.

«Панорама» (документальний, реж. Юрій Шилов, 2016, 27 хв.)

Валентин — кіномеханік. Протягом 44 років працює в одному з найстаріших кінотеатрів в центрі Києва. Майдан і всі політичні події залишаються за кадром. Все життя зосереджене в кіноапаратній. До, під час або після кіно. Випивання з одним афганцем, танці з дівчатками з кастинг-агенції, які працюють по сусідству, стрижка 75-річного напарника тощо. Коловорот свят і подій колись має скінчитися. Це його останній рік перед пенсією, в країні, яка дуже швидко змінюється.

«Хто підставив Кіма Кузіна?» (реж. Антоніо Лукич, 2016 , 26 хв.)

Кім Кузін – колись дуже віжомий у СРСР персонаж. У 1974 році він народився 4-міліардною людиною та від народження став символом усіх дітей  Радянського Союзу. У цій документальній стрічці  ми намагаємося відшукати Кіма Кузіна сьогодні та взяти у нього інтерв»ю.

«Про магазин щастя» (анімаційий, режисер Тарас Підгірняк, 2014, 9 хв.)

Одна з відмінностей жінок та чоловіків - це процес прийняття рішень. Особливо, коли потрібно обирати собі половинку.

«Гупало Василь» (анімаційний, реж. Сашко Даниленко, 2015,4 хв.)

Гупало Василь - персонаж українського епосу, супергерой, що захищає інтереси простих людей. Він може перебувати в двох фазах:Василь  то звичайна людина,  то постає велетнем, який власноруч розправляється з легіонами ворогів. Обидві фази відрізняються, окрім фізичних розмірів, ще й очима... Деякі дослідники називають другу фазу режимом «турбо».

«Одкровення» (реж. Павло Остріков, 2015,6 хв.)

Холоднокровного кілера відділяє лише коридор від його чергової жертви. З кожним кроком він все ближче і, здається, жертві немає звідки чекати на спасіння. Куля кілера завжди влучає в ціль, проте цей раз може стати виключенням.

«Скажи «Кукурудза» (реж. Валерія Кальченко, 2014,15 хв.)

Що, якби Рокі Бальбоа був дівчиськом з Польщі, з дефектом мовлення та 152 см на зріст, котре мріє вступити до театрального університету в Києві? Знайомтесь, Вероніка Клешня, вона навчить як досятги успіху.

«Незаймані» (реж.Вікторія Жукова, Юра Катинський, 2016, 16 хв.)

Двоє хлопців знайомляться з дівчиною на ім’я Аліса, яка знає одне круте місце, але туди дорогий вхід. Для хлопців це не проблема, у них взагалі немає проблем, окрім однієї, яку треба терміново вирішити.

«Давай не сьогодні» (реж. Христина Сиволап, 2015, 19 хв.)

Дідусь Льоша та бабуся Христя вирішили померти в один день. Та в старого постійно знаходяться причини, аби відкласти цю подію. Стає зрозуміло: в голові діда зріє якийсь план. Старому доведеться піти на відчайдушні вчинки, аби втілити задумане в життя та переконати бабцю відкласти день спільної смерті.

«Кров’янка» (реж . Аркадій Непиталюк, 2016,23 хв.)

Андрієві батьки закололи свиню, щоб зробити традиційну українську страву – кров’янку – для майбутньої невістки Маші. Хочуть зустріти її як свою, пригостити найкращим – стравою зі свинячої крові. Але Маша – єврейка. І ніхто, окрім Андрія, про це не знає.