Зелена «небезпека» у Тернополі: фахівці не радять боротися самостійно
Безпечніше звернутися до відповідної служби.
В середині 20 століття було штучно культивовано рослину, призначену для годівлі великої рогатої худоби – борщівник Сосновського. Батьківщиною рослини є Кавказ. Завезли його в Україну після Другої світової війни як одну із силосних культур, що давала таку кількість зеленої маси з гектара, як ні одна з традиційних. Та він виявився вельми токсичним, через що використовувати його в сільському господарстві недоцільно. Та відголоски експерименту і до сьогодні нагадують про себе по всій Україні, зокрема і в Тернополі. Як повідомив заступник начальника управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології ТМР Олег Соколовський, є відповідне доручення міського голови щодо знищення небезечної рослини на території міста, а управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології ТМР дало наказ усім балансоутримувачам з метою організації заходів з попередженням розповсюдження популяції рослини виду борщівник Сосновського у нашому місті, зазначила прес-служба ЖКГ.
- Вважається, що знищити рослину фактично неможливо, адже вона постійно насівається із суцвіть квітів, при чому – насіння дозріває навіть після того, як рослина зрізана, – зазначив Олег Соколовський, – А тим, хто мав справу із нею, загрожують неабиякі неприємності: прозорий водянистий сік рослини багатий на фотоактивні сполуки, що під дією ультрафіолетового (зокрема, сонячного) випромінювання надають йому токсичних властивостей. Навіть одноразове торкання до борщівника призводить до опіків 1-3 ступенів. Опіки, особливо у перші кілька діб, схожі на термічні, розвиваються поступово під впливом сонячного ультрафіолету. Місця уражень важко гояться, загострюються прояви інших шкірних захворювань. Найбільша кількість постраждалих фіксується саме у літні місяці, адже саме в період спеки найбільш ймовірним є контакт шкірних покривів людини із отруйною рослиною. Часто потерпілі не розуміють, що одержали саме опік. До лікаря звертаються лише згодом, тому що на ранніх стадіях опік не завдає серйозного клопоту. У переважній більшості страждають відпочиваючі, рибалки та косарі. Клінічні ознаки проявляються лише згодом, через кілька годин чи навіть діб. Ознаками ураження шкірного епітелію борщівником є почервоніння, локальний набряк, пекучий біль; у важких випадках – пухирі з прозорою рідиною. Площа опіків може сягати 15-40% тіла. Загалом лікування триває 5-10 днів, але якщо люди зволікають і не звертаються вчасно, то розтягується до трьох тижнів. Іноді проводяться навіть оперативні втручання.
Як розповів Володимир Стасишин, підприємство якого займається знищенням борщівника у Тернополі, управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології ТМР подало їм замовлення на знищення небезпечної рослини на території Тернополя. Зокрема, працівники здійснили роботи з видалення борщівника на об’їзній дорозі, на Львівській трасі, на вулиці Бригадній у Кутківцях, поблизу готелю «Монако» та на інших локаціях, де рослина спостерігалася у великих кількостях. Самостійно «воювати» тернополянам із борщівником фахівець не рекомендує.
- У випадку, якщо тернополяни десь бачать суцвіття так званого борщівника Сосновського, раджу повідомляти про це в управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології ТМР, а вони у свою чергу передадуть ці координати нам. З отруйною рослиною ми боремося в три етапи: перший – косіння, адже висота борщівника нерідко сягає 5 метрів, другий – видалення корінців, третій – хімічна обробка. Цим займається четверо людей, які працюють у спецодязі із хімзахистом. Роботи здійснюються від 5 години ранку та ввечері, коли спадає сонце. Працювати у хімзахисті у спеку вкрай некомфортно, тому наші працівники здійснюють роботи лише за умови, що на вулиці не більше +20, – розповів пан Володимир.
До слова, боротьба із борщівником ведеться на державному рівні. Згідно із статтею 33 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та Земельного Кодексу України знищення борщівника Сосновського є компетенцією міських, селищних, сільських голів. Вони повинні домогтися від власників земельних ділянок, на яких розповсюджується шкідлива рослина, її знищення. Землевласники і землекористувачі, які не вживають заходів із боротьби з бур’янами, у т. ч. із борщівником, несуть адміністративну відповідальність за статтею 52 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Управління житлово-комунального господарства, благоустрою та екології ТМР