У порівнянні з минулим роком кількість хворих зросла.

Так, за даними ретроспективного аналізу в області спостерігається циклічне підвищення захворюваності менінгококовою інфекцією, зазначає прес-служба Держсанепідслужби у Тернопільській області.

За 6 місяців 2016 року спостерігається ріст захворюваності в 2,6 рази (23 випадки проти 9 у 2015 році). 

Захворілі – діти – 21 випадки (91,3%): до 1 року – 2, від 1 до 4 років – 15, від 5 до 9 років – 2, від 10 до 14 років – 2 та 2 дорослих. 

В 17 випадках клінічний діагноз: менінгококова інфекція, генералізована форма, в т.ч. у 2 випадках - менінгококова інфекція, синдром Уотерхауза- Фридеріксена, закінчилися летально (Шумський район та м. Тернопіль). В 6 хворих зареєстрована локалізована форма МІ (назофарингіт). 

За даними щоденного моніторингу інфекційної захворюваності, проведеного фахівцями Держсанепідслужби, за первинними діагнозами в липні 2016 року зареєстровано ще 2 випадки менінгококової інфекції, в т.ч. 1 летальний випадок (Бучацький район). 

Менінгококова інфекція - це гостре інфекційне захворювання з повітряно-крапельним механізмом передачі, має широкий спектр клінічних проявів від безсимптомного бактеріоноаійства до менінгококового сепсису та менінгоенцефаліту. 

Джерелом є хвора на менінгококову інфекції людина та здорові бактеріоносії. Найнебезпечнішими є хворі на менінгококовий назофарингіт, це хворі з проявами ГРВІ. Вони виділяють менінгокок і становлять небезпеку для оточуючих протягом 3-4 тижнів. Здорове бактеріоносійство менінгококу може тривати 2-6 тижні, після чого організм людини самостійно звільняється від збудника без лікування. Найчастіше таке носійство трапляється у осіб із хронічними захворюваннями носоглотки.

Механізм передачі інфекції лише повітряно-крапельний при тісному контакті з хворим або бактеріоносієм менінгококу. Виділенню збудника сприяють кашель, чхання, нежить. 
Для даного захворювання характерна сезонність, максимум захворювань припадає на лютий – квітень, коли найбільша скупченість людей у приміщеннях та створюються умови для тривалого зберігання збудника у повітрі.

Хворіють на менінгококову інфекцію люди різного віку, найчастіше діти до 10 років. Можуть спостерігатись як спорадичні випадки, так і епідемічні спалахи, що частіше виникають у дитячих колективах закритого типу, гуртожитках, тощо.

Інкубаційний період від 2 до 10 днів.

Протиепідемічні заходи. У вогнищі інфекції виявляються осіб, які спілкувалися з хворим протягом останніх 10 днів. Організовується їх огляд ЛОР-лікарем, з метою виявлення хворих на назофарингіт. За контактними особами встановлюється медичне спостереження протягом 10 днів (вимірювання температури тіла, огляд слизової носоглотки та шкіряних покривів тіла). Контактні особи обов’язково одноразово бактеріологічно обстежуються на менінгокок, для цього натще або через 2 години після їжі відбирається мазок із носоглотки.

У приміщеннях перебування хворого проводиться провітрювання, кварцове опромінювання та ретельне вологе прибирання. Обмежують участь контактних осіб у масових заходах. Заключну дезінфекцію в осередках не проводять.

Профілактика:
- своєчасне звернення за медичною допомогою хворих з явищами ГРВІ з метою раннього виявлення та встановлення діагнозу менінгококова інфекція, а також надання кваліфікованої медичної допомоги;
- зменшити перебування у погано провітрюваних приміщеннях з великим скупченням людей, особливо, де є хворі з явищами ГРВІ;
- вести здоровий спосіб життя, перебувати на свіжому повітрі не менше 2-3 годин в день та вживати у достатній кількості калорійну та вітамінізовану їжу.

Лікар-епідеміолог С.В. Маціпура