На набережній Тернопільського ставу сьогодні відбувся забіг пам’яті полеглого захисника Віктора (“Ведмедя”) Пасічника.

Воїн родом з Саранчуківської громади. Добровольцем на фронт він пішов ще 2014-му році тоді йому був 21 рік. У АТО Віктор брав участь до 2016-го року. Після початку повномасштабного вторгнення він знову став на захист України у складі 67-ї окремої механізованої бригади. Загинув воїн виконуючи бойове завдання на Донеччині 9 вересня 2024 року. 

Щоб вшанувати його пам’ять, до забігу долучилися сотні людей, не лише у Тернополі, а й у іншим містах країни та закордоном.

Про це розповідає співорганізаторка конкурсу, цивільний представник підрозділу Т-Company Ілона Надала.

– Віктор жив спортом, любив його. Тож ми вирішили, що саме такий формат події буде доречним для вшанування його пам’яті. Учасники могли зареєструватися до участі у заході як в офлайн, так і у онлайн-форматі. Онлайн-учасники мають здолати довільну дистанція від 100 метрів, не обов’язково сьогодні, а в будь-який зручний для них час. У такий спосіб до забігу долучилися люди не лише з України, а й з Америки, Англії, Італії, – каже Ілона Надала. – Цей перший захід в рамках стипендії, створеної в пам’ять про Віктора. Виручені кошти підуть на рахунок стипендіального фонду, звідки вони потім будуть спрямовані на підтримку молоді та національно-патріотичного виховання.

Офлайн-учасники могли обрати для себе одну з трьох дистанцій: 8,7 км (для учасників від 14 років), 2 км (для учасників від 12 років) та 300 метрів – для дітей до 12 років.

Забіг стартував о 10 годині. На набережній зібралися військовослужбовці, волонтери, громадські активісти та містяни.

До участі в заході, щоб вшанувати пам’ять Віктора Пасічника, долучився капелан-доброволець Ярослав Яготін з 4-річною донькою Зоєю.

 – Я особисто знав Віктора. Це була людина, в якій було дуже багато життя. Він багато сміявся, веселив всіх навколо і дуже відповідально ставився до своєї роботи. Саме тому я долучився до цього забігу – хотів познайомити донечку, розповісти про Вітю, – говорить Ярослав Яготін. 

Михайло Гуранін, щоб взяти участь в заході приїхав з Ужгорода.

 – З Віктором, на жаль, особисто знайомий не був. Але я підтримую такі ініціативи, оскільки вони важливі, щоб ми пам'ятали, завдяки кому ми можемо продовжувати в нашій країні займатися улюбленою справою і пам'ятати наших героїв, – каже Михайло.

Всі учасники заходу отримали медаль фінішера та подарунки від партнерів.