У Тернополі в останню дорогу провели 44-річного воїна Віталія Тимківа.

Попрощатися з захисником прийшли рідні, друзі, близькі та знайомі Віталія.

Добрий, чуйний та завжди готовий прийти на допомогу – таким Віталія згадує вчителька Марія Мекуш.

Жінка викладає англійську мову у Тернопільській ЗОШ №9, де свого часу навчався захисник.

– Згадую, як він сидів зі своїм двоюрідним братом за партою, його чорні, допитливі оченята стоять сьогодні переді мною. Потім він виріс, закінчив школу. Завжди був дуже чемним, та привітним, дуже дбав про добробут своєї сім’ї, – розповідає Марія Мекуш. – Мені дуже прикро усвідомлювати, що гинуть мої учні – такі рідні, близькі з дитинства.

З Віталієм вони жили по-сусідству, тож спілкувалися й після закінчення ним школи. Жінка згадує, після початку повномасштабного вторгнення Віталій Тимків прийняв рішення стати на захист країни.

– Його, напевно, неможливо було відмовити, бо мав чітку і визначену громадянську позицію. Справжній громадянин своєї країни. Віталіку, ти назавжди залишишся у моєму серці, – говорить Марія Мекуш.

За словами жінки, у воїна залишилися дружина, двоє дітей, мати і старша сестра.

Поховали Віталія Тимківа на Микулинецькому кладовищі.

Вічна пам’ять!

Вічна слава Герою!