Кількадесят тернополян сьогодні, 14 квітня, зібралися у центрі міста, щоб нагадати про військових, які перебувають у полоні.

Уздовж вулиці Листопадової, що поблизу Архикатедрального собору, вони тримали плакати з написами: «Поки ми п’ємо каву – їх катують», «Полон – це повільна смерть», «Де АЗОВ?», «Борися за них так, як вони боролися за тебе», «Поверніть мого тата з полону», «2 роки там, де немає життя».

Учасниця акції Наталя Щербина прийшла, щоб нагадати про свого брата – оборонця Маріуполя, який перебуває у полоні.

– Ми з Херсонщини. Сьогодні прийшла на цю акцію, щоб стати голосом свого брата. Він у полоні із травня 2022 року. 23 квітня ворог дав нам 10 хвилин телефонної розмови за два роки. Брат сказав, що живий. Це було для нас дуже важливо почути! Влада каже нам чекати. Це очікування стало пеклом! – наголосила Наталя Щербина.

Тернополянка Софія щоразу приходить на акцію в підтримку військовополонених.

– В полоні перебуває наречений моєї подруги. У травні буде вже два роки, як ми його чекаємо. Ніхто не дає ніяких гарантій, але ми повинні приходити, щоб інші люди не забували про наших воїнів! – зазначила Софія Зюбрицька.

Аліса Зґара чекає з полону свого коханого. Вона родом з Маріуполя, зараз проживає у Тернополі.

– Мій коханий у полоні майже два роки. Коли був обмін, то дещо про нього нам розповіли його побратими. Минулого літа «Червоний Хрест» передав нам від коханого декілька слів. Це було все. Більше я нічого не чула, – поділилася Аліса Зґара.

До слова, акції на підтримку військовополонених цими вихідними відбуваються у багатьох містах України.