Сьогодні в останню дорогу тернополяни провели командира 2-ої стрілецької роти 2-го стрілецького батальйону 67-ої окремої механізованої бригади ЗСУ Сергія Коновала («Норда») та його заступника Тараса Петришина («Химеру»).

Попрощатися з захисниками прийшли кілька сотень людей. Серед них – рідні, друзі, побратими та знайомі захисників.

Командир роти вогневої підтримки Назар Сарабун («Вій») згадує, Сергій Коновал став його першим командиром під час повномасштабного вторгнення.

– «Норд» – людина-добро. Дуже часто хтось міг навіть докоряти йому тим, що він занадто добрий і надто лагідно ставиться до людей. Всі ситуації він міг обернути через свою любов на користь справі, яку він робив. У перший день повномасштабного вторгнення його команда пішла за ним, а «Норд» робив все для того, щоб жодне життя не було втрачене марно, – говорить воїн.

У Тараса Петришина, згадує Назар Сарабун, була можливість демобілізуватися, однак він пішов захищати державу.

– Друг «Химера» був суворим воїном, але любов до сім'ї перетворювала його в лагідного кота. «Норд» і «Химера» ідеально доповнювали один одного. В найважчий для підрозділу час Тарас Петришин попросився допомагати Норду. Із, здавалося б зручного місця, де він дуже добре виконував свою роботу, пішов в підрозділ на передовій, – пригадує Назар Сарабун. – «Сталева сотня» втратила двох бойових офіцерів, але країна, насправді, втратила бойових офіцерів рівня Романа Шухевича. Наш обов’язок – про них пам'ятати, розповідати та продовжувати їхню справу, битися до перемоги всі разом.

Посмертно Сергія Коновала нагородили «Залізним Пластовим Хрестом».

Під час прощання донька Тараса Петришина Анастасія виконала пісню, яку присвятила своєму рідному батькові та хрещеному – Сергію Коновалу.

Поховали воїнів на Микулинецькому кладовищі.

Вічна пам’ять!

Вічна Слава Героям!