Хтось за радянської епохи любив колекціонувати предмети нумізматики, поштівки, іграшки, а батько тернополянки Інни Теодор Огороднік етикетки зі сірникових коробок різної тематики.
В минулому столітті колекціонування етикеток від сірникових коробок було чи не таким поширеним, як, наприклад, збирання монет або марок. Зараз людей з таким захопленням - важко відшукати, адже останні етикетки вийшли у світ наприкінці ХХ століття. Однак серед мешканців Тернопілля кореспондентці «Сороки» таки вдалося познайомитися познайомилася із власницею колекції із декілька примірників етикеток, які передавалися з рук в руки.
Як розповіла пані Інна, їй значна збірка сірникових маркувань дісталася у спадок від батька – затятого колекціонера, а також члена народної ради Тернополя.
— Батько багато років збирав цю колекцію, тематика якої – найрізноманітніша: різні види рослин і тварин, дорожні знаки, гороскоп, предмети, казкові персонажі та багато інших.Він був чоловіком, який знав, що його цікавить і впевнено йшов до досягнення мети. А не всі маркування можна було знайти, навіть попри те, що сірникові коробки були в кожному магазині. Проблематично було не тільки вишукувати цікаві екземпляри, але й мати кошти на придбання великої кількості коробок. Саме тому батько дуже дорожив колекцією. Бо ж деякі зразки в тодішній СРСР було дуже важко знайти. У тата стійкий потяг до колекціонування часто поєднувався з особливою прискіпливістю та акуратністю, — розповіла дівчина.
