Зберігання сільгосптехніки взимку: як підготувати вузли до морозів

Трактор, який простояв зиму без підготовки, навесні найчастіше не заводиться через акумулятор, а обприскувач виходить з ладу через воду, що лишилася в насосі. Обидві поломки дешевше попередити восени, ніж усувати в перший робочий день сезону.

Консервація сільгосптехніки - це набір робіт, після яких машина переносить кілька місяців простою без корозії й розморожених вузлів. Для аграрного регіону на кшталт Тернопільщини, де техніка стоїть від останніх осінніх робіт до весняної сівби, зберігання сільгосптехніки взимку займає більшу частину року, ніж сама робота в полі. Тому помилка, допущена в листопаді, коштує цілого сезону.

Порядок підготовки залежить від машини, але логіка однакова для трактора, сівалки, обприскувача й причепа: очистити, злити або замінити те, що замерзає чи окиснюється, зняти навантаження з гуми й гідравліки, захистити відкриті поверхні і вибрати правильне місце.

Коли ставити техніку на зберігання і чим короткий простій відрізняється від зимового

Інженерні служби розрізняють три режими: міжзмінне зберігання при перерві до 10 днів, короткочасне від 10 днів до двох місяців і тривале, коли машина не працює понад два місяці. Зимовий простій майже завжди тривалий, тому стоянки під навісом тут замало: машині потрібна повна консервація.

До короткочасного зберігання машину готують одразу після завершення робіт. На підготовку до тривалого відводиться не більше 10 днів. Виняток становлять машини для внесення добрив і пестицидів: їх очищають і готують відразу, бо залишки хімії починають роз'їдати метал і ущільнення вже за кілька днів.

Затягування з консервацією має конкретні наслідки. Пил і рослинні залишки тримають вологу, під ними фарба здувається, а на незахищеному металі з'являється іржа. Мінеральні добрива гігроскопічні, тож кірка на дні бункера сівалки після першої відлиги перетворюється на агресивний розчин. Тому послідовність завжди починається з миття.

Будова і призначення окремих груп машин, від ґрунтообробних до збиральних, описані в довідковій статті про види сільськогосподарської техніки. Для консервації має значення інше: у кожної групи є вузли, які псуються від вологи, від морозу або від тривалого навантаження, і саме з них складається план робіт.

Ангар, навіс чи відкритий майданчик: де зимувати машинам

Закрите неопалюване приміщення лишається найкращим варіантом для техніки з електронікою та полімерними деталями. Навіс захищає від опадів і прямого сонця, але не від вологи й перепадів температури. Відкритий майданчик допустимий для простих машин за умови, що з них зняли вразливі вузли.

Майданчик під відкрите зберігання роблять з твердим покриттям і водовідведенням, щоб навесні колеса й опори не стояли в калюжі. Машини розставляють рядами з проміжком не менше 0,7 м між ними і 0,6 м між рядами, щоб оглядати техніку і за потреби виїхати без перестановки сусідніх агрегатів. У закритому приміщенні відстань від стін і між рядами більша, до одного метра.

Низина з туманом для зимівлі не годиться.

Не можна тримати техніку в запилених приміщеннях або там, куди потрапляють агресивні пари, наприклад поруч зі складом мінеральних добрив чи тваринницьким приміщенням. Аміак і пари кислот прискорюють корозію електричних контактів сильніше, ніж зимова волога.

Сонце шкодить і взимку. Ультрафіолет продовжує руйнувати гуму шин, рукави гідравліки, пластикові бочки й кожухи навіть тоді, коли на вулиці тримається мінус і здається, що машині нічого не загрожує. Тому техніку з великою кількістю полімерних деталей намагаються поставити хоча б під навіс, а шини й рукави накривають.

Двигун, паливна система й охолодження перед морозами

Двигун консервують після ТО: замінюють оливу й фільтри, щоб у картері не зимувала відпрацьована олива з кислотами й водою. Після заправки дають двигуну попрацювати кілька хвилин, щоб свіжа олива вкрила деталі, і лише тоді глушать.

Паливний бак заповнюють повністю. Порожній простір над паливом дихає вологим повітрям при кожному перепаді температури, волога конденсується на стінках і осідає на дно, а навесні ця вода йде у фільтр і паливну апаратуру. Повний бак цю проблему майже знімає. Якщо в господарстві залишилося літнє дизпаливо, його краще витратити до морозів: на холоді з нього випадає парафін і забиває фільтр.

Систему охолодження перевіряють на температуру замерзання охолоджувальної рідини. Якщо в системі вода, її зливають повністю, відкриваючи всі крани й пробки, включно з краном блока двигуна. Недолита або розведена водою охолоджувальна рідина розморожує блок і радіатор так само, як чиста вода, тільки при нижчій температурі.

Впускний і випускний тракти разом із заливними горловинами закривають пробками або щільною плівкою. Так у двигун не потрапляють волога й дрібні гризуни, які облюбовують теплі порожнини техніки на зиму.

Акумулятори й електрообладнання

Акумуляторна батарея переносить мороз лише повністю зарядженою. Розряджена може замерзнути вже близько -10 °C. Тоді лід розриває пластини й корпус, і батарею після відлиги доводиться просто викидати, бо відновленню вона вже не підлягає. Заряджена батарея витримує набагато сильніші морози.

При тривалому зберіганні або при температурі нижче нуля батареї знімають з машини. Їх заряджають і зберігають у неопалюваному провітрюваному приміщенні. Тепле приміщення тут не потрібне: при низькій температурі саморозряд іде повільніше. Раз на місяць батареї перевіряють і за потреби дозаряджають.

Окрема тема - сучасна електроніка. Блоки керування й дисплеї кабіни погано переносять конденсат, тому кабіну не залишають щільно закритою в приміщенні з перепадами температури, а роз'єми не миють під тиском перед консервацією.

Генератор і стартер продувають стисненим повітрям, клеми й роз'єми змащують захисним мастилом. Проводку оглядають на перетерті місця до зберігання, бо навесні пошкоджена ізоляція в поєднанні з вологою дає коротке замикання одразу після запуску.

Шини, гідравліка, ремені й ланцюги

Гума й гідравліка взимку псуються від однієї причини. Це тривале навантаження в одному положенні. Машину ставлять на підставки так, щоб між шиною й опорною поверхнею лишався просвіт 8-10 см, а тиск у шинах знижують до 70-80% від робочого. Якщо техніка простоює на шинах під повною вагою, у місці контакту з'являються деформація й тріщини боковини.

Робочі органи й навісні знаряддя опускають на опори, щоб гідравлічні циліндри і рукави не тримали вантаж усю зиму. Відкриті частини штоків, що виступають з циліндрів, покривають захисним мастилом. Рукави оглядають на тріщини зовнішнього шару і накривають від сонця.

Приводні ремені знімають або послаблюють, очищають і зберігають у сухому місці. Ланцюги після миття змащують, а за можливості знімають. Натягнутий ремінь на холоді дубіє. Навесні він рветься при першому ж серйозному навантаженні, найчастіше тоді, коли машина вже в полі й запасного під рукою немає.

Змащений з осені ланцюг не іржавіє.

Основні вузли і те, що з ними роблять перед зимою, зведені в таблицю.

Обприскувач і машини для добрив: хімію прибирають першою

Обприскувач найвразливіший у парку при зимівлі, бо поєднує агресивні залишки препаратів і воду в закритій системі. Бочку, насос, фільтри, комунікації та штангу промивають чистою водою, а після промивки зливають усе до останньої краплі: з дна бочки, з фільтрів, з розподільника й з кожної секції штанги.

Вода, що лишилася в насосі або в корпусі клапана, на морозі перетворюється на лід і розриває деталь зсередини. Тому після зливу насос прокачують незамерзаючою рідиною того типу, який рекомендує виробник обприскувача, і прокручують, щоб вона дійшла до всіх камер. Форсунки знімають і зберігають окремо, промитими й сухими.

Злив зручно поєднати з оглядом бочки. Дивляться при доброму освітленні на дно, на місця кріплення до рами й на зону біля горловини: саме там утомні тріщини з'являються раніше, ніж деінде, і за сезон встигають розкритися до підтікання. Якщо тріщину знайшли восени, на ремонт є вся зима. Відповідь на питання, чи можна відновити тріснуту бочку обприскувача, залежить від стану поліетилену навколо тріщини: матеріал, який не став крихким від сонця й хімії, зварюється.

Сівалки й розкидачі очищають повністю. Це стосується і висівних апаратів, і тукопроводів, куди залишки добрив набиваються найщільніше. Протруєне насіння, забуте в бункері, приваблює гризунів, а залишки мінеральних добрив вбирають вологу й роз'їдають метал і пластикові котушки.

Пластикові й склопластикові деталі взимку

Частка полімерів на сучасній техніці велика: бочки обприскувачів, паливні й гідравлічні баки, кожухи, капоти, конуси жниварок, дахи кабін. Пластик не іржавіє. Через це його пропускають під час консервації, хоча зима шкодить йому по-своєму і пошкодження видно лише навесні.

Пластику шкодять лід і сонце.

Поліетилен на морозі стає менш пластичним і гірше переносить удари. Бочка або бак, що зимує з водою на дні, може тріснути від льоду в найнижчій точці. Ультрафіолет за кілька сезонів робить поверхню поліетилену матовою й крейдяною, і з такої поверхні тріщини починаються легше. Тому пластикові ємності після зливу й миття прибирають з-під прямого сонця, а на знятих деталях нічого не складають зверху: під тривалим навантаженням полімер деформується і навесні може не сісти на кріплення.

Склопластикові капоти й кожухи оглядають на тріщини біля петель і замків і простукують: розшарована ділянка звучить глухо. Вода, що потрапила в розшарування, на морозі розширюється і збільшує пошкоджену зону. Детальніше про те, як поводяться різні полімери і що з ними роблять при пошкодженні, розповідають матеріали про ремонт пластикових вузлів сільгосптехніки.

Огляд під час зимівлі і зняття техніки зі зберігання

Законсервована техніка потребує періодичного огляду. Машини в закритому приміщенні перевіряють раз на два місяці, під навісом і на відкритому майданчику щомісяця, а після сильних вітрів і снігопадів додатково. Дивляться на стійкість підставок, тиск у шинах, стан захисних покриттів і накриття.

Гризуни взимку шукають тепло й поживу, а ізоляція проводки та залишки насіння в бункерах приваблюють їх більше, ніж порожній ангар. Тому під час оглядів перевіряють джгути проводів і повітряні фільтри: погризений провід, знайдений у січні, міняють за годину, а знайдений у полі зупиняє машину на день.

Навесні консервацію знімають у зворотному порядку: видаляють захисне мастило зі штоків, встановлюють заряджені акумулятори, ремені й ланцюги, доводять тиск у шинах до робочого, перевіряють рівні рідин. Обприскувач промивають від незамерзаючої рідини і перевіряють на герметичність водою до роботи з препаратами.

Після зимівлі двигун спершу запускають без навантаження, щоб олива розійшлася системою. Поломку, яку помітили в лютому, встигають усунути до виходу в поле, а та сама поломка у квітні зупиняє сівбу.

Часті запитання

Нижче зібрано відповіді на питання, які найчастіше виникають при постановці сільгосптехніки на зимове зберігання.

Чи обов'язково знімати акумулятор з трактора на зиму?

Так, якщо техніка простоює понад місяць або температура опускається нижче нуля. Батарею заряджають, зберігають у провітрюваному неопалюваному приміщенні і раз на місяць перевіряють. Розряджений акумулятор, залишений на морозі в машині, може замерзнути вже близько -10 °C.

Який тиск залишати в шинах під час зберігання?

Тиск знижують до 70-80% від робочого, а машину ставлять на підставки, щоб колеса не несли повну вагу.

Чи можна зберігати сільгосптехніку на відкритому майданчику?

Можна, якщо майданчик має тверде покриття й водовідведення, а з машини зняли акумулятори, ремені, рукави, які легко пошкоджуються, і захистили відкриті поверхні. Техніку з великою кількістю пластикових деталей і електроніки краще ставити хоча б під навіс, бо сонце й волога взимку старять полімери й гуму.

Чим захистити насос обприскувача від морозу?

Після промивки воду зливають повністю, а насос прокачують незамерзаючою рідиною, рекомендованою виробником. Залишки води в корпусі насоса або клапанів на морозі розривають деталь.

Коли потрібно поставити техніку на зберігання після сезону?

На тривале зберігання машину готують не пізніше ніж через 10 днів після завершення робіт. Обприскувачі й машини для внесення добрив очищають одразу, бо залишки хімії швидко пошкоджують метал і ущільнення.