Версія для друку

Замки Тернопільщини – величні носії героїчно-трагічної минувшини краю

Опубліковано в Історія тижня 03.04.2018

Бурхлива історія України спричинила появу на теренах нинішньої Тернопільщини величезної кількості пам’яток фортифікаційної архітектури. Замки, палаци, фортеці – окам’яніла історія, яка несе в собі неймовірно велику наукову та духовну цінність. Здобич для істориків, цікавинка для туристів і виняткової смакоти духовна пожива для нації.

Міцні фортеці, гострі башти, що впираються в небо, урочисті арки, вузькі гвинтові сходи – ось такими величними та непорушними були замки Тернопільщини століттями тому в часи своєї могутності. Якщо споглядати на укріплення зараз – ті ж вежі, арки, бастіони, попри сліди впливу на камінь природніх та людських руйнувань, досі не втратили владно-могутнього вигляду.

Стіни міцних укріплень не раз завойовували ворожі племена: по них гатили таранами, камінням, по них стріляли, осягали їхню височину, аби потім упасти без духу чи підкорити мури. Не раз було, що на перший погляд міцні фортифікації Тернопільщини завойовники зносили ущент, та через певний час волелюбні пращури знову зводили укріплення. А не один замок сучасні умільці по камінцях збирали, аби відтворити не так саму споруду – свідка славної історії краю, як укотре нагадати нащадкам події трагічно-героїчної минувшини. Тож не так вітрами, дощами, сонцем, вологою замки биті, як дужими руками, котрі не втомлювалися йти на нові й нові навали.

Теребовлянський замок

Важливо, що тернопільські фортифікації використовувалися не тільки за призначенням. У не кращі часи фортифікаційних пам’яток у глибинах кам’яних зведень роками розміщувалися канцелярії, суди, резиденції, господарські будівлі, митні пости, а часом перебували гарнізони і навіть квартири НКВД. З відходом епохи Середньовіччя поступово йде у вічність слава та велич замків, їх володарів і завойовників.

З висоти пташиного польоту історії можемо спостерігати, скільки осипань, перемурувань під впливом людської байдужості чи невігластва (вже оминаючи природні процеси руйнування) зазнає камінь до того часу, як українці почнуть цінувати свої пам’ятки та хоча б частково убезпечать їх від активного й пасивного нищення.

Попри те, що сьогодні на Тернопільщині лише менша частина замків і фортець перебуває у задовільному стані, ми все ж маємо чимало об’єктів наукового вивчення та культурно-пізнавального туризму. А серед історико-архітектурних пам'яток є зразки збудувань як національного, так і місцевого значення. Архiтектурно-мiстобудiвна спадщина Тернопільщини представлена замками XIV — XVII століть.

Результат пошуку зображень за запитом "збаразький замок"

Збаразький замок

Чого вартий лише Збаразький замок – серце Національного заповідника «Замки Тернопілля», який об’єднує 11 стародавніх споруд. Він майже два століття був надійним оборонним укріпленням, а після руйнувань відбудовувався 20 років. А як не згадати про Вишневецький замок – родове гніздо першого засновника Запорізької Січі. А скільки руйнувань зазнав протягом століть Теребовлянський замок, порахувати важко. Нещадними були загарбники й до Золотопотіцького замку. В період Першої світової війни більшовики розграбували споруду аж до сірників і килимів.

Бережанський замок

Про чимало фактів грабунків, змов, катувань, тягар яких відчули на собі непохитні фортифікації, ми вже ніколи не дізнаємося. Про них пам’ятають лише мовчазні стіни, які застигло охороняють історичні кордони Тернопільщини. Лише побувавши за мурами цих незбагненних накопичувачів старовини, можна відчути на собі той дух таємниці, яка причаїлася в кутках укріплень.

Результат пошуку зображень за запитом "вишнівець"

Вишнівецький палац

А нині споруди, які свого часу відігравали вагому роль в обороні краю, несуть із собою не тільки дух таємниці. Пов'язані з людськими долями, родинами, оповиті переказами, вони дарують нам відчуття романтики, малюють в уяві образи минулого. Тож зараз залишається лише сподіватися, що з роками замки Тернопільщини, завдяки поміркованій політиці нашої влади, не стануть такими ж утраченими пам’ятками, якими стали окремі спогади про події, що відбувалися на теренах нашого краю.

 

Фото з відкритих джерел