Версія для друку

Країна сонця, віри та щирості: тернополянка розповіла про життя у Греції

Опубліковано в Історія тижня 08.11.2021

Ще в далекі 90-ті, коли Україна лишень здобула незалежність багатьом її жителям довелося їхати закордон в пошуках кращої долі.

 Серед них  й тернополянка Олена Кріпак, яка тоді прийняла рішення поїхати на заробітки у Грецію.

Вже 25 років жінка живе у столиці країни – Афінах.

Про менталітет, традиції греків та їх ставлення до українців тернополянка розповіла «Сороці».

Далі – від першої особи.

В 90-ті роки вижити в Україні було дуже важко і багато людей поїхали на заробітки. Я була однією з них і вирушила у Афіни. Насправді, мені тут дуже сподобалося: підійшов менталітет, енергія і клімат цієї країни. Тому я залишилась. Пізніше пішла до грецької консерваторії і отримала диплом, вийшла заміж та маю двох діточок.

Імпульсивні але надійні та відверті

На початку мені трохи складно було звикнути до грецького менталітету, бо він, все-таки, відрізняється. Греки більш імпульсивні, ніж українці. В них є дуже хороша риса характеру: якщо хочуть щось тобі сказати, то зроблять це в очі, а не будуть обговорювати за спиною. Греки – більш гарячий народ. Вони можуть раптово накричати але через 5 хвилин вже забудуть, що стало причиною. Крім того, якщо вони справді полюблять людину, стають дуже відкритими. Вони не стримані та холодні, як німці, наприклад.  Це набагато тепліший народ. На їхню допомогу завжди можна розраховувати.

 «Всі греки ліниві» – лише міф

Насправді тут люди є як ліниві, так і працьовиті. Просто більшість греків мріє влаштуватися на роботу в державні установи, адже це  – дуже вигідно. Там вони можуть працювати з 8:00 до 13:00 та мати велику зарплату. Щоб отримати таку посаду потрібно бути греком або громадянином країни, що є членом Євросоюзу, проте навіть так дуже важко знайти щось схоже. Але це саме та робота, яку прагнуть отримати  практично всі греки.

Місцеві жителі не хочуть працювати фізично. Тому тут багато мігрантів з Албанії, України та інших країн, які беруться за будівництво або іншу важку роботу. Греки не будуть йти на ці посади. Вони хочуть мати легку роботу і заробляти добрі гроші.

Проте, зараз така кількість безробітних саме серед греків, що вони б, думаю, пішли взялися за будь-яку роботу.

День Ангела святкують більше, ніж День народження

В Греції релігія і держава дуже тісно пов’язані.  До прикладу, 15 серпня ми святкували Успіння Пресвятої Богородиці. Це дуже велике свято, тож  у Греції повністю все закрито. Також під час релігійних свят не працює школа.

Для греків День ангела важливіший за День народження, тому і святкують його більше.

Відсвяткувати День народження можна і в сімейному колі, але якщо в когось День ангела друзі чи знайомі можуть  прийти до тебе на святкування.  В такому випадку ти мусиш накрити стіл або мати  якесь пригощення. Гостей варто вгостити принаймні чимось солодким та мати що випити.

Про Україну дізналися не так давно

Коли я тільки приїхала сюди, греки  навіть не знали, де знаходиться Україна. Вони чули про Росію і всіх нас вважали росіянками. Вже останніми роками Україна бере участь практично у всіх Олімпіадах. Українці є майже усюди, тож зараз греки, звісно, знають про нас трохи більше. Місцеве населення добре пам’ятає, про ту спільну історію, що об’єднує наші культури. Адже багато греків жило в Одесі та в Криму.

З Україною в серці

У нас в Афінах є велика громада українців. Колись при ній було три школи – «Берегиня», «Думка» і «Трембіта». На сьогодні дві останні об’єдналися і зараз це – найкращий тут україномовний навчальний заклад. Я також працюю в цій школі, викладаю фортепіано.

Тут навчається багато дітей, які народилися в Греції. Більшість з змішаних сімей: чоловік грек, а жінка – українка. Усі ці школярі взагалі ніколи не були в Україні, але в Афінах вчать українську мову, культуру, історію та географію. А також співають наші народні пісні. Я думаю, що це чудово,адже вони мають Україну в серці, хоч ніколи там не були. Це батьківщина їхніх батьків і їм цікаво дізнатися про неї більше. Тож в українську школу ми спішимо з великою радістю, адже так відчуваємо, що ми там, на рідній землі. Ми живемо в чужій країні але серцем – в Україні.

Наша громада дуже дружня. Ще до карантину ми проводили тут фестиваль козацтва та неодноразово влаштовували заходи до Різдва та Великодня. Зараз через карантин  тут є обмеження щодо масових святкувань. Однак ми надіємося, що зможемо це все відновити, як тільки закінчиться ця пандемія.

Грецька кухня: сувлаки, пастиціо та мусака

Сувлаки. Фото з мережі інтернет

Тут переважає середземноморська кухня, дуже смачна і корисна. Греки найбільше люблять овочі, рибу, морські продукти, оливкову олію, оливки та сир фета.  Вони часто готують кабачки, баклажани, варять траву кульбабу, фарширують перці та помідори.

В Греції є національна страва, яку обожнюють всі – сувлаки.  Це такі маленькі шашлички на дерев’яній шпажці. Печуть їх на барбекю, потім завертають їх в піту, туди додають соус, смажену картоплю, томати і китайську капусту. З вигляду виходить щось схоже на шаурму. Греки це дуже люблять сувлаки і якщо приїдете сюди, вас точно пригостять цією стравою.

Також є пастиціо – макаронна запіканка. Зовні вона нагадує лазанью. Ще одна традиційна страва мусака – баклажани з фаршем і картоплею запечені слоями. 

Стиль Греції  – зручний та комфортний

Тут на вулицях  ніхто не звертає увагу, в що одягнені перехожі. Я колись їхала в метро і побачила, як у вагон зайшов чоловік в шортах, що виглядали,  як сімейні труси. Всім довкола було однаково.

Якщо ми говоримо про косметику то жінки практично не використовують її щоденно. Макіяж якщо і є, то дуже ніжний та практично непомітний.  

Греки одягаються дуже просто. На роботу та у справах ходять в кросівках та джинсах. Якщо ти візьмеш взуття на каблуку, знайомі можуть запитати: «Куди ти йдеш? На весілля чи хрестини?». Бо зазвичай всі підбирають практичний та зручний одяг.

Сніг у місті – раз в двадцять років

У Греції зазвичай тепло, а сильні опади – велика рідкість. Зранку і ввечері тут швидше сиро, ніж холодно, зате вдень можна ходити вулицею в легкій кофті. Осінню тут така погода, як в Україні приблизно на початку літа.

Зими, як такої, в цій країні немає, а сніг буває раз у десятиліття. Минулого року на вулицях Афін випало десь метр снігу. Ми дуже раділи, тому, що такий снігопад востаннє був, коли я народила свого першого сина – 14 років тому. Тут навіть є таке прислів’я: «бачу тебе раз в 20 років, як сніг».

Сніг буває в горах, а в місті – дуже велика рідкість. Тому як тільки він випаде – школи закривають. В Греції не такий клімат, як у нас, тому тутешня система до такого не готова: нормального опалення немає, зимових шин – також. Навіть в супермаркет вийти важко. Тож після снігопаду 3-4 дні вся держава перебуває в сонному стані.

Нещодавно у нас був сильний дощ. Наступного дня школи теж закрили, адже зазвичай тут такої погоди не буває.

Загалом мені подобається Греція, бо тут мені підходить все: віра, клімат та енергетика країни. Я займаюся улюбленою професією, маю чудову сім'ю і почуваюся як вдома.  Для мене вона, як маленька Україна.