«А ви вимкнули вдома праску?»: тернопільська психіатриня розповіла, чим небезпечні нав’язливі думки

Опубліковано в Історія тижня Автор  05.02.2021

Декілька разів смикаєте за дверну ручку, аби перевірити, чи таки замкнули помешкання? Боїтеся захворіти коронавірусом, тому миєте руки сто разів у день та щогодини міряєте температуру? Двічі повертаєтеся додому, щоб переконатися, що праска вимкнена? З такими думками хоча б раз у житті стикався кожен.

Що таке нав’язливі думки, як вони впливають на наше здоров’я та чи можливо з ними боротися – «Сороці» розповіла тернопільська лікарка-психіатриня Діана Попович.

Пацієнт розуміє, що ці думки створює його розум

– Нав’язливі думки у медичній термінології ще називають обсесіями. Це – ідеї, образи, побоювання, потяг до чогось, які виникають у людини знову і знову проти її волі. Вони завжди є негативними, можуть мати навіть агресивний чи непристойний зміст. За статистикою, 80 % людей хоча б раз у життя мали нав’язливі думки, але не всі вони є патологічними. Пацієнт завжди сприймає такі думки як власні, розуміє їхню хворобливість. Таким чином ми можемо відокремити звичайні нав’язливі думки від тих, які виникають при серйозних захворюваннях, наприклад, шизофренії. У цьому випадку людина вважає, що думки не є її власними, а навіяні кимось ззовні, розповідає Діана Попович.

Нав’язливі думки можуть тривати у людини від кількох хвилин до кількох днів, зазначає психіатриня.

– Тяжкість нав’язливих думок залежить від того, скільки часу триває цей хворобливий стан. Нав’язливі думки виникають у багатьох людей, а важливими нюансами, які визначають їх нормальність чи ненормальність, є: тривалість, вплив на якість життя (у складі неврозу визнавати людину хворою чи ні можна в залежності від того, як вона почувається). Якщо пацієнт продовжує ходити на роботу, адаптований до соціального життя, але має певні «дивинки», які проявляються у нав’язливих думках але не турбують його, то таку людину можна вважати здоровою. Коли ж обсесії дезадаптують особистість, вона розуміє, що їй погано, то такі думки вже можна вважати хворобливими. Наприклад, коли людина відправляється в далеку подорож і кілька разів перевіряє, чи вимкнула всі електричні прилади у будинку, то це ми не можемо вважати патологією, а нормою, пояснює Діана Попович. 

Патологічні нав’язливі думки від звичних відрізняє те, що перші завжди викликають у людини тривогу, інколи можуть наводити жах на свого власника, якщо носять непристойний, антисоціальний чи навіть насильницький характер.

Обсесії, за словами лікарки, можуть виникати як самостійно, так і в складі інших захворювань – депресії, обсесивно-компульсивного розладу тощо.

– Говорячи про нав’язливі думки, ми розглядаємо таке явище як «обсесивний синдром». Одразу наголошу, що синдром – це не захворювання, воно може бути у складі конкретної хвороби. Наприклад, при депресії. У такому випадку пацієнт лікує недугу, а поряд з нею й синдром, каже Діана Попович.

Фото: з відкритих джерел 

Ритуал як спосіб полегшення

Нав’язливі думки можуть призводити до депресії, тривоги. Часто пацієнт намагається нейтралізувати їх за допомогою ритуалу. Наприклад, страх катастрофи чи вини – нав’язливий контроль всього; страх хвороби – надто часте миття рук.

Нав’язливі думки, за словами Діани Попович, поділяють на кілька груп, кожна із яких має свої особливості.

– Обсесії можуть виникати у формі нав’язливих сумнівів. Для полегшення пацієнт може бажати отримати в іншої людини завірення, що все добре. Такі ритуали потрібні йому, аби зменшити тривогу. Коли ритуал проведено, людина відчуває полегшення, але лише на короткий період часу, а згодом нав’язлива думка знову з’являється. Ще один із видів обсесій – нав’язливі думки, які асоціюються у людини із чимось бридким. Часто вони можуть бути пов’язаними із моральними законами. Один із прикладів – матір дуже любить свою однорічну дитину, але часто у неї з’являються думки, що вона може вбити своє немовля. Треба розуміти, що це думка, яка ніколи не реалізується. Вона покликана заганяти у страх свого власника. Також обсесії існують й у складі фобій. Найбільш поширені ті, які стосуються здоров’я. Наприклад, коли людина боїться захворіти коронавірусом, що дуже актуально зараз, вона безперервно миє руки, навіть понад тисячу разів в день. Такий ритуал може призводити до утворення ран на шкірі, але пацієнт не може зупинитися, розповідає Діана Попович. 

Коли звертатися за допомогою до спеціаліста

Якщо нав’язливі думки заважають вам жити, необхідно звертатися до спеціаліста – лікаря-психіатра.

– Із усіх неврозів ОКР, на жаль, найважче лікується. Американські психіатри навіть вважають, що це – межа між неврозом і психозом. Люди, в яких діагностовано ОКР, інколи є шизоїдними особистостями, це може навіть перейти в шизофренію. Спеціаліст призначить необхідне медикаментозне лікування та психотерапію, каже лікарка.

Якщо нав’язливі думки не заважають людині жити, то вони є прийнятними, каже психіатриня.

– Якщо ж пацієнт таки хоче позбутися обсесій легкої форми, найкраще підходить когінтивно-поведінкова психотерапія. Один із її найефективніших методів полягає у тому, щоб не підкріплювати нав’язливі думки ритуалами. З часом людина розіб’є цей умовний рефлекс, який сформувався. Тоді нав’язливість зникає, але це стосується лише легких випадків, підсумовує Діана Попович. 

Фото: з відкритих джерел 

Прокоментувати:

СОЦІУМ

02.12.2021 soroka
Референдум 1 грудня - історичний приклад єднання українців навколо своєї державності
Сьогодні виповнюється рівно 30 років з дня проведення Всеукраїнського референдуму щодо незалежності України. Ця ювілейна…

Подорож вихідного дня

15.10.2021 soroka
Монастирок на Тернопільщині притягує і мандрівників, і пересічних людей, і глибоко віруючих
Монастирок – маленьке село в Борщівському районі, розташоване у надзвичайно мальовничій місцевості поблизу Касперівського каньйону.…

Місто в кадрі

DSC_3835.jpg

Наші_контакти

Про_нас

Інформаційно-аналітичний портал «СОРОКА» з 2013 року висвітлює життя Тернополя та області, розповідає актуальні новини, зачіпає проблемні теми та знайомить з цікавими краянами.