Уже понад 13 років тернополянка Тетяна Охрицька створює дизайнерські речі із вовни.

У доробку жінки – тисячі вовняних речей. Сукні, жакети, накидки, шарфи, рукавиці, шапки, намиста, брошки, виготовлені із вовни, можуть стати окрасою жіночого гардеробу.

«Мене надихає природа»

Тетяна Охрицька розповідає, пробувала виготовляти навіть вовняне взуття.

– Створюю із вовни практично все, окрім взуття. Якось із цим не склалося. Хоча пробувала, навіть маю одні зимові вовняні черевички, які самостійно зваляла на майстер-класі. Ідей у мене завжди дуже багато, от тільки часу на їхнє втілення не завжди вистачає. Черпаю натхнення із подорожей. Цьогоріч, на жаль, через карантин не було змоги виїхати за кордон, але відвідала чимало цікавих місць в Україні. Мене надихає природа. Все, що бачу навколо себе, намагаюся перенести у свою творчість, – розповідає Тетяна Охрицька.

Рукоділлям майстриня займається вже давно, а ідеї перших вовняних речей підгледіла в інтернеті ще 13 років тому.

– Я завжди любила створювати щось своїми руками – вишивала, в’язала, шила, виготовляла різні речі з бісеру. Коли у домі з’явився інтернет,  набрала в пошуковику слово «рукоділля» і висвітлилося таке, що я навіть не здогадувалася, що таке буває. У тому числі потрапило на очі валяння з вовни, я захопилася і вирішила спробувати. Так ця справа мене й затягнула, – пригадує Тетяна Охрицька.

Перший виріб – вовняна брошка

Свій перший виріб жінка добре пам’ятає. Каже, у той час непрядену вовну було нелегко придбати.

– Пам’ятаю, як створила свою першу вовняну річ. Тоді знайти непрядену вовну було практично неможливо. Тому я придбала в магазині в’язальні шерстяні нитки, роздерла їх до стану вовни щіточками для вичісування тварин і зваляла свою першу брошку-квітку, якою прикрасила піджак. На жаль, досі вона у мене не збереглася. Багато речей, які створюю, спершу сама тестую, аби з’ясувати, як поведеться матеріал у різних ситуаціях, наприклад, під час прання, – пояснює дизайнерка.

Хобі Тетяни Охрицької переросло у роботу. Сьогодні вона продає вовняні речі не лише в інтернеті, а й на виставках, фестивалях, які дуже любить відвідувати. Щодо технології створення, то їх є дві.

– Валяти вовняні речі можна двома способами – мокре валяння і сухе валяння. Вони дуже відрізняються між собою. Мокре валяння – це валяння з допомогою води і мила, а сухе валяння – з допомогою спеціальних голочок, які мають на собі насічки і сплутують частинки матеріалу між собою. Голками валяють переважно іграшки. Я голкою працюю дуже рідко, хіба треба щось підправити, надати чіткіші контури. В основному працюю в техніці мокрого валяння, це коли ми беремо вовну, розкладаємо її, кладемо на неї якийсь декор, декоративні волокна, натуральні тканини, а потім всю цю розкладку змочуємо водою з милом і тремо ручками до тих пір, поки шерсть не перетвориться на войлок, – розповідає жінка.

Синтетичні волокна не валяються

Матеріали для валяння – недешеві, а тому такі вироби ручної роботи дуже цінуються.

– Я використовую у роботі натуральну вовну й натуральний шовк, а це матеріали недешеві. Синтетичні волокна не валяються, тільки натуральна вовна. А100 грам вовни може коштувати від 100 до 300 грн, залежно яка вона, які добавки містить. 100 грам вовни достатньо, аби зв’язати шарф, не більше, – каже Тетяна Охрицька. 

Створити одну річ можна за один день, а можна працювати над нею навіть тиждень, розповідає Тетяна Охрицька.

– Коли є натхнення, можна й дуже велику річ створити на одному диханні, за один день. Інколи багато часу займає підготовчий процес – коли ти виношуєш ідею, малюєш ескізи, потім обираєш матеріали, обдумуєш, як це все з’єднати. Такі творчі процеси можуть займати набагато більше часу, аніж сам процес валяння, – зазначає майстриня. 

Тетяна Охрицька має свій секрет успіху. У житті вона є оптимістом, а тому гарний настрій вважає основною складовою свого захоплення.

– Я ніколи не працюю з поганим настроєм. Звісно, не дуже вірю в те, що речі мають якусь енергетику, але мені здається, що коли в тебе поганий настрій, то не варто його переносити у творчість. Можна піти прогулятися, сходити із друзями на каву, почитати, а тоді позитив повернеться. Працюю  майже щодня. Бувають періоди коли тиждень-два не хочеться творити. Також я не займаюся рукоділлям у неділю та релігійні свята, це час не для праці, – розповідає Тетяна Охрицька.

Безшовний одяг

Найбільше жінка любить валяти одяг. Каже, цей процес довготривалий, однак захоплюючий.

– Дуже люблю виготовляти одяг. Над ним завжди цікаво працювати. Це вироби без швів, часто їх можна зробити двосторонніми Коли шерсть звалюється, вона зменшується у розмірах. Якщо у шитті ви покроїли і за рахунок крою утворюється фасон, то у валянні все не так. Фасон виробу досягається розкладкою вовни, – пояснює Тетяна Охрицька.

Майстриня зізнається, валяння з вовни у її житті займає дуже важливу роль, адже приносить колосальне задоволення.