«Історія народження борця»: на Тернопільщині завершилися зйомки стрічки «Червоний. Без лінії фронту»

Опубліковано в Історія тижня Автор  Мар'яна Креховець 10.03.2020

На Тернопільщині завершили зйомки кінострічки «Червоний. Без лінії фронту».

За словами генерального продюсера фільму — Володимира Філіпова, побачити кіно на екранах можна буде вже 20 серпня. Як відбувалися зйомки  та чим стрічка здивує глядачів — розповіли на пресконференції у Тернопільському прес-клубі.

Червоний. Без лінії фронту» є другим фільмом кіносаги та розповідає передісторію її героя — Данила Червоного. Події другої частини відбуваються у період з 1935 по 1945 роки на територіях, які зараз належать до Тернопільської та Волинської областей.

Робота над фільмом розпочалася два роки тому. Тоді ще над проектом працював режисер першої частини — Заза Буадзе, котрого за цей час у режисерському кріслі замінив Тарас Ткаченко відомий за такими стрічками як «Чорний ворон» та «Гніздо горлиці».

Під час пресконференції режисер зізнався, що на початках для нього цей проект був випробуванням.

— Візьміть шахову партію посеред гри і спробуйте її красиво завершити. Те ж саме й у кіно. Це випробування і певний виклик для режисера.  Та попри те, думаю, що це пішло на користь стрічці, — каже Тарас Ткаченко. — В головах тих, хто довго працює над цим проектом дуже багато «фантомних болей». Воно переускладнювали сюжет. Мені, як людині свіжій, незаангажованій в якої в голові набагато менше «Червоного» вдалося «виструнчити» історію. Зробити її компактнішою, і разом з тим більш зрозумілою.

Розповів він і про власні враження від зйомок на Тернопільщині та про те, чим стрічка дивуватиме глядача.

— Це історія про народження воїна, борця. Для більшості людей, які до цієї теми не були дотичними він буде несподіваним. Вони побачать побачать що ці упівці не якісь хуторяни які по лісах бігали а це інтелігенція — студенти, люди міського штибу і так далі. Для мене було важливо попрацювати саме в цьому контексті, — розповідає режисер. — В нас вийшла дуже симпатична, вишукана міська історія завдяки тому, що тут збереглися  такі міста. Це велика рідкість насправді. Уявити собі таку зйомку у Львові неможливо. Ви не можете зняти у Львові Львів, бо його там вже немає. А на Тернопільщині такі міста ще збереглися і це скарб. Я відкрив для себе цей кінематографічний край з замками, з маленькими містечками і з людьми які безкоштовно йдуть в масовку і працюють як цього не роблять у Києві.

За словами Тараса Ткаченка, тернополяни зможуть побачити у стрічці багато знайомих. До прикладу, почнеться фільм з обличчя бережанця. Жителі Тернопільщини зіграли у «Червоному. Без лінії фронту» не лише другорядні а й ключові ролі.

Одна з таких ролей дісталася тернопільському фотожурналісту Михайлові Урбанському. Він гратиме польського комісара. Чоловік каже — спочатку розраховував на роль у масовці.

– Шлях у цій стрічці для мене розпочався від моєї професії фотографа. Я їздив в Бережани і в Кременець де проходили зйомки, щоб сфотографувати їх. Коли у мене запитали чи знайомий я з кимось, хто знає польську мову, я одразу відповів що й сам її знаю. Можливо не так, як філологи, але на розмовному рівні володію нею досить добре, — каже актор. — Спочатку я просився на роль у масовці. Та потім почув, що немає людини на роль поліцейського тому не роздумуючи попросив у костюмерів відповідний костюм. Вже в ньому я потрапив на очі режисеру і таким чином отримав цю роль.

За його словами образ комісара він частково відтворив зі знайомих міліціонерів, роботу яких він бачив працюючи журналістом газети.

Свою дебютну роль актор присвятив своєму дідусеві, котрий пережив описані у стрічці події.

— Свою роль, своє місце у кіно я присвячую своєму дідові — Михайлові Урбанському, родом з Кременця  котрий також був фотографом. Можливо, в 30-ті роки він безпосередньо був невільним свідком тих подій, що відбуваються в картині, — розповідає Михайло.

«Червоний. Без лінії фронту» — не останній фільм саги. Режисер стрічки Тарас Ткаченко зазначив, що у планах ще три.

– Ми сподіваємося, що ця сага складатиметься з 5-ти фільмів. Ми зняли 1-й фільм про події 38-го року і  3-й – після воєнний. Не вистачає ще другої частини про події 43-го – найактивнішої частини цієї історії, — каже Тарас Ткаченко. — Ще є амбіція зняти кіно про післявоєнний час, коли багато хлопців потрапили в табори для переміщених осіб. Хотілося б направити нашого героя до 92-го року. Він повернеться в Україну і побачить синьо-жовтий прапор над міською радою.  

До слова, перша частина, кінострічка «Червоний» вийшла у прокат 24 серпня 2017 року. Вона розповіла історію воїна УПА Данила Червоного, котрий разом з однодумцями підіймає бунт у ГУЛАГу та намагається вирватися з в’язниці.

Прокоментувати:

СОЦІУМ

03.04.2020 soroka
«Ринок землі не був вимогою МВФ. Це – окозамилювання з боку української влади», – Олег Сиротюк
У ніч з 30 на 31 березня депутати Верховної Ради України у другому читанні підтримали…

Подорож вихідного дня

15.11.2019 Анна Семенків
Видовищний Тернопіль побачили з кілометрової висоти (фото)
Попросились, щоби із нами розділили своє чергове здіймання над землею люди, яким доступна широта неба,…

Місто в кадрі

DSC_3688.jpg

Наші_контакти

Про_нас

Інформаційно-аналітичний портал «СОРОКА» з 2013 року висвітлює життя Тернополя та області, розповідає актуальні новини, зачіпає проблемні теми та знайомить з цікавими краянами.