Версія для друку

«В найкращий день в найкращому місці на Марсі буде гірше за найгірший день у найгіршому місці на Землі», — Макс Кідрук у Тернополі

Опубліковано в Історія тижня 29.09.2019

Відомий український письменник Макс Кідрук завітав до Тернополя із презентацією роману «Доки світло не згасне назавжди», для якого було спеціально розроблено безкоштовний мобільний додаток. На зустрічі з містянами письменник розповів, над чим планує працювати у найближчі два роки.

Письменник зазначив, що у наступних турах зробить перерви, оскільки буде займатися новим проектом – серія книг про Космос. Остаточна назва майбутнього творіння — «Нові темні віки». Проект буде надзвичайно особливим, оскільки для його втілення потрібно розробити багато карт, які показуватимуть майбутній світ за 100 років із урахуванням підняття рівня океану, політичної ситуації на той час. Автор переконаний, що найбільші проблеми людства в майбутньому - не лише рівень підняття океану, а так звані мертві зони, де людина без скафандру із охолодженням не зможе існувати.

—  Задумався, а якою за 150-200 років буде наша земля. Якщо поглянути на карту температурного розподілу на планеті за минулий рік, можна помітити зростання градусів. Як на мене, найбільшою екологічною проблемою на планеті є не підняття рівня світового океану, а саме зростання температур на землі. Ви ж пам’ятаєте дві жахливі хвилі тепла, які цього річ накрили Європу. Люди – це примати, які впродовж шести мільйонів років еволюціонували в середовищі, холоднішому за нас. Оскільки люди – теплокровні, вся їхня діяльність пов’язана із виділенням тепла – під час руху, їжі і т.п. Упродовж шести мільйонів років нашим предкам було куди скидати це тепло. Та в майбутньому у найближче десятиліття на Землі будуть цілі регіони, де температура повітря перевищуватиме температуру людського тіла. Там будь-яка людина, навіть тренована, не зможе перебувати без захисного скафандру. Інакше можна зваритися, бо клітини не матимуть куди дівати зайве тепло. Ми зараз говоримо не тільки про безлюдну Сахару чи Аравійську пустелю, а і про Мексику, південно-західну частину США, Індію, Південно-Східну Азію. І тут я задумався, що теперішня проблема між Сирією та ЄС через біженців буде масштабована на увесь світ. Це призведе до зростання радикальних та праворадикальних поглядів у тих регіонах, куди ці біженці попрямують, —  наголосив Макс Кідрук.

Нова серія письменника це буде, як історичний роман, але про майбутнє. Це буде максимально реалістична серія романів, де автор врахує технології, які можуть розвинутися за роки. Письменник зауважив, що Марс і Земля розташовані так, що до Марсу можна полетіти лише раз на два роки, тому що Земля і Марс розташовані з різних боків Сонця.

—   В мене було чимало думок про Марс. Мене не вдовольняють описи діяльності людини на цій планеті, як це подано в деяких фільмах, працях. Тож задумався, а що можу зробити, щоби вдовольнити самого себе? От і виник задум написати серію книг. Марс – надзвичайно негостинне середовище. В найкращий день в найкращому місці на Марсі буде однаково гірше за найгірший день у найгіршому місці на Землі. Навіть якщо Земля буде просякнута радіацією, повітря стане отруйним, а ресурси вичерпаються, Земля однаково залишиться кращим місцем для людини. Більше того, колонізація Марсу не вирішує жодної із глобальних проблем людства – фінансових та енергетичних затрат. Ми технічно спроможні відрядити у космос людей, ми можемо створити форпости, але все одно це залежатиме від поставок із землі. Щоби на Марсі виникла життєздатна колонія, повинне бути надзвичайно потужне економічне обґрунтування. Повинне бути щось на кшталт викупу Атауальпи, що спричинило масовий потік колоністів до Америки зі Старого Світу,підсумував Макс Кідрук.