Жіночий соціальний і психологічний роман «Дім Терези» презентувала в книгарні «Є» Ольга Деркачова. У якості модератора виступила Оксана Карп’юк.

Про жінку, її втрату чоловіка, насильство, важку життєву стежку воїна АТО та життя міста, яке дуже схоже на Івано-Франківськ – усе це читачі можуть прожити разом із героями, читаючи роман. А ще заглибитися в легенду про завжди холодну стіну будинку, яка стала такою після того, як ревнивий чоловік вбив свою дружину і та пролежала біля неї добу. Крім того, письменниця обирає професію головної героїні – обіймальниця.

- Виникла ця професія з життєвого досвіду. Я мешкаю біля психіатричної лікарні. Була така ситуація, що чую крик біля свого будинку і підходжу. Бачу, що старша жінка тримає молодшу, яка б’ється в істериці. Таксист репетує та відмовляється везти. Я підходжу, обіймаю заплакану дівчину та питаю її :«Чого ти плачеш? Ти ж така красива.» Вона заспокоюється, потім запитує : «Справді красива?» - і перестає плакати. Виявляється, жінка, яка тримала заплакану молодицю, була її матір, яка потім звернулася до мене:

— Ви лікар?

— Ні, гірше, я письменниця.

— А про кохання пишете?

— Лише про нього і пишу. І справді, кохання – це та річ, про яку варто завжди писати.

Мати та дочка сіли в таксі і поїхали, а я в той час зрозуміла: "Якщо мене звільнять з університету – піду працювати обіймальником", - розповіла гостям книгарні Ольга Деркачова.

Як  зауважив один із слухачів на презентації видання, біля психіатричної лікарні мешкає не лише наша письменниця, а й інші літератори: Ольга Деркачова, Богдан Колодійчук, Дара Корній, Петро Крилюк. Тим письменникам-початківцям, в населених пунктах яких немає психіатричної лікарні, авторка радить створити свою психіатричну лікарню, або поселитися в місто ближче до такого закладу.